Новини

Ветеран, колишній розвідник з Вінниччини буде представляти Україну на одному з найпрестижніших марафонів світу. Із протезом він планує пробігти 42 кілометри 195 метрів, щоб допомогти важкопораненим побратимам та ЗСУ. «Не міг сидіти вдома, поки війна в Україні»

Захищати Україну Роман Кашпур вирішив, щойно йому виповнилося 19. Говорить, не міг відсиджуватись вдома, поки друзі та знайомі воювали.

«У 2016-му, одразу після свого дня народження я вирішив, що треба воювати. Спочатку це був добровольчий український корпус Правого сектору. Через рік я підписав контракт і став розвідником. 16 травня 2019 року в Оленівці, на Донеччині я наступив на протипіхотну міну», - говорить Роман Кашпур.

Роман отримав важке поранення, але свідомість не втратив і ще побратимам допомагав себе евакуювати. Показував більш безпечніший маршрут. Військового відвезли у Волоноваху. Там чоловікові ампутували ногу, а потім відправили до Харкова. Пригадує, хірург сказав, потрібно робити реампутацію ноги, щоб в майбутньому протез правильно можна було поставити.

«Я одразу сказав, доктор, мені потрібно бігати, пригати і займатись спортом. Робіть усе, що вважаєте потрібним. Підписав необхідні документи і вже тоді мене знову прооперували», - пригадує Роман Кашпур.

За кілька днів після операції, до хлопців в госпіталь прийшли побратими. Роман говорить, в одного з них була така сама травма. Аби підтримати військових, він пробігся на протезі по коридору.

«Я зрозумів, що потрібен час для реабілітації і набратися терпіння, щоб почати займатись спортом. Через 9 місяців я вже впевнено ходив на протезі, а потім взяв участь у Іграх героїв», - розказує Роман.

В грудні 2021 року Роман зміг встановити національний рекорд України - він протягнув літак АН-26, вагою 16 тон.

«І знову пішов на війну»

Перший день повномасштабного вторгнення Роман Кашпур не забуде ніколи. Дружину та двох синів він з Харкова відвіз у Хмільник на Вінниччині, а сам повернувся захищати місто.

«Спочатку в нашому невеликому підрозділі було лише 8 чоловік. Ми сиділи на Салтівці, чекали колони, які мали заходити в місто. Потім людей стало більше і 25-го березня ми допомагали відбивати штурм Харкова. Тоді я разом із хлопцями активно виконував бойові завдання», - пригадує Роман Кашпур.

Коли ворога відігнали подалі, виконувати на протезі бойові завдання ставало важче, зізнається Роман. Він все одно виїжджав на передову і вже, як інструктор навчав хлопців воювати. Пояснював поводження зі зброєю. Потім їздили на полігоні, де викладав мінно-вибухову та стрілецьку справу.

«Влітку минулого року я вирішив ще більше допомагати ЗСУ. Став шукати інвесторів, щоб підтримати поранених. Коли зі мною зв’язалися представники фонду «Громадянин», амбасадором якого я став і запропонували представляти Україну на одному з найвідоміших марафонів світу, то одразу погодився», - каже Роман Кашпур.

Переконує, так зможе мотивувати хлопців зі схожими пораненнями та зібрати гроші на протезування бійців.

«Тренувався лише три місяці»

Роман все життя займався спортом. У школі футболом, потім силовою вуличною гімнастикою. У Хмельницькому національному університеті закінчив факультет фізичної реабілітації. Став тренером по фітнесу.

«Підготовку до марафону я почав три місяці тому в Хмільнику. В мене дуже професійний тренер, але для такого марафону – це дуже мало часу. Така дистанція в мене буде вперше. Грубо кажучи, до поранення я не бігав навіть 10 кілометрів, а тут виклик у понад 42 кілометри», - зізнається Роман.

Сьогодні, 19 квітня Роман Кашпур приїхав до Польщі, а далі летить у Лондон. 23 квітня він буде представляти Україну на одному шести найвідоміших марафонів світу. Повинен подолати дистанцію у 42 кілометри 195 метрів.

«Я планую здолати її за 7-8 годин, можливо, менше. Головне завдання – пробігти його якнайшвидше. Здоровій людині важко підготуватися за такий час до марафону, а в мене ще й протез, тому головне завдання – здолати дистанцію. Неважливо, як. Можна пройти, пробігти або навіть проповзти», - говорить Роман Кашпур.

Який маршрут марафону Роман достеменно не знає. Припускає, це може бути ґрунтова і асфальтована траса. Підтримувати спортсмена буде вся Україна. Вдома на нього чекатиме дружина та двоє синів: 8-ми і двох років.