Статті

Зміст

1. Що таке алкогольна ремісія?
2. Причини повернення до вживання алкоголю в період ремісії
3. Як почати лікувати алкогольну залженість при ремісії?
4. Як сприяти одужанню при ремісії у хворого?
5. Види ремісії в алкоголізмі
6. Етапи алкогольної ремісії

Що таке алкогольна ремісія?
Ремісія при алкогольній залежності – це період повної відмови від вживання людиною спиртних напоїв.

Слід одразу відзначити саме розуміння терміну ремісія, який у жодному разі не означає позбавлення людини, хворої на алкоголізм, своєї залежності. Тобто це просто період, протягом якого хворий вимушено чи добровільно утримується від вживання алкоголю і протягом якого в організмі людини проходять як позитивні так і негативні процеси, такі, наприклад, як посилення тяги до вживання на біохімічному рівні, пригнічення психіки, різноманітні психоемоційні розлади, тобто так званий абстинентний та постабстинентний синдром.

Звичайно, для рідних і близьких хворого сам факт його тверезості викликає в першу чергу позитивні емоції, але в той же час така тверезість на її ранніх етапах потребує якраз максимальної підримки з боку оточуючих, оскільки навіть невелика доза алкоголю знов неминуче призведе до зриву.

Причини повернення до вживання алкоголю в період ремісії
Зрив у залежної людини в період ремісії може спричинити будь яка незначна ситуація, яка викликає напруження психіки. Для звичайної, незалежної від вживання людини така ситуація може взагалі не виглядати важливою, але для хворого на алкоголізм вона виступить у ролі каталізатора для повернення до вживання.

Період ремісії не має чітких часових меж і термінів. Він однаково вимагає всебічної підтримки хворого як з боку рідних і близьких людей, так і кваліфікованих фахівців у сфері залежностей – наркологів та психологів.

Наприклад, після року повної хімічної чистоти в залежної людини може з’явитись думка про “контрольоване вживання” або виникнути бажання “перевірити себе” – прийняти невелику дозу алкоголю чи наркотику. Це неминуче призводить до новогу витку вживання і весь період ремісії, так би мовити, обнулиться.

Отже, небезпека зриву однаково серйозна на будь яких термінах тверезості, оскільки сама хвороба залежності має більше психологічний характер і впливає на людину через її звички і мислення, тобто являється частиною особистості хворого, дефектами його характеру.

Як почати лікувати алкогольну залженість при ремісії?
Змінити залежне мислення на здорове без сторонньої допомоги неможливо!

Тут стають у нагоді приклади з життя інших залежних, які побороли свою хворобу: такі люди – з однаковою проблемою – краще розуміють один одного, свої емоції, переживання. Така практика поширення особистого досвіду одужання лежить в основі терапевтичної роботи спеціальних реабілітаційних центрів, де з хворою людиною спілкуються як спеціалісти-аддиктологи, так і колишні залежні люди, які вже пройшли свій шлях до тверезості і можуть підтримати у найважчих психоемоційних станах.

Залежний хворий страждає від руйнуючого впливу речовини не лише на фізіологічному рівні (тут перелік ушкоджень нескінченний: ураження зазнають практично всі системи організму), але й на психологічному та духовному.

В людини руйнуються базові поняття про загальнолюдські цінності, особистість деградує, втрачається сенс життя взагалі, з’являється хронічна депресія, тривожні стани, різноманітні психологічні та поведінкові розлади. В такому стані людину важливо огородити від психологічного тиску, зайвих вимог до неї та емоційного напруження. В цьому допоможе регулярне консультування зі спеціалістами у сфері реабілітації.

Корисним для успішної ремісії буде також зайняти хворого якоюсь працею, оскільки трудотерапія взагалі сприяє відновленню залежної людини.

Як сприяти одужанню при ремісії у хворого?
Під час ремісії людині треба сприяти у тому, щоб вона відчувала себе значущою. І якраз власне одужання від залежності має виступати як особисте рішення хворого, як процес, за який відповідальний лише сам хворий і основою якого являється він сам. Тобто, важливо, щоб людина усвідомлювала, що робить щось самостійно і, відповідно, лише від неї залежить результат. Звичайно, необхідно підтримувати усі її позитивні прагнення та допомагати у вирішенні життєвих проблем, але при цьому не переймати на себе керівну функцію.

Варто також бути обережним, щоб не давати нездійсненних необгрунтованих обіцянок, тим самим викликаючи сумніви у залежної людини. Такі надмірні спроби мотивувати хворого до одужання мають зворотній ефект та руйнують наміри одужувати взагалі. Слід утримуватись і від того, щоб нагадувати залежному про його період життя у вживанні, про його минулі помилки.

Найсильнішим стимулом до одужання від залежності являється власна мотивація хворого. Навіть медикаментозне “кодування” не справлятиме ефекту без власного бажання покинути згубну звичку, навпаки: за відсутності позитивного відношення до терапії у хворого після кодування зазвичай трапляється зрив ще більшої тривалості, ніж раніше. Плюс до того, деякі препарати у поєднанні з алкоголем несуть загрозу для здоров’я пацієнта.

Види ремісії в алкоголізмі
Алкогольна ремісія буває двох видів: спонтанна і терапевтична.

Спонтанна виникає приблизно лише у 10% випадків і спостерігається в основному на другій стадії алкоголізму (деградація, зниження пам’яті, людина втрачає здатність розуміти очевидні речі). На цій стадії для того, щоб уникнути змін, викликаних зловживанням, людині необхідно повністю утримуватись від алкоголю протягом декількох років.

Така спонтанна ремісія виникає зазвичай в людей середнього віку коли в них з’являється критика до власного становища в суспільстві. Її викликають соціальні наслідки залежності, такі як втрата роботи чи проблеми у взаємовідносинах з близькими.

Також на цій стадії можуть з’являтись невротичні захворювання, що може вплинути на хворого як стримуючий фактор, налякати його. На першій і третій стадії алкоголізму спонтанна ремісія як правило не спостерігається.

Терапевтична ж ремісія, як випливає з назви, може мати місце на будь якій стадії захворювання і бути успішною залежно від своєчасності терапевтичного втручання, сталості терапії та ступеня важкості захворювання.

Етапи алкогольної ремісії
Ремісію в алкоголізмі можна розділити на етапи: формування, становлення, нестійкість, глибока стадія. Ці етапи розрізняються за термінами утримання від вживання.

На етапі формування ремісії сприяє грамотне терапевтичне втручання. Як показує практика, для даного найпершого етапу найбільш результативним буде терапія у спеціалізованому реабілітаційному центрі.

Далі наступає етап становлення, коли хворий після реабілітації повертається у звичне соціальне середовище. Триває цей етап до 6-ти місяців, протягом яких відбувається звикання організму і психіки до тверезого способу життя. Тут особливо важливий контроль і підтримка з боку близьких.

Наступний етап – нестійкість – триває до двох років тверезості. Після нього наступає етап стабільності, коли людина не вживає алкоголь від 3-х до 5-ти років.

І остання стадія, глибока – це відмова від вживання більш ніж 5 років.

У підсумку нагадаємо, що вирішальним є все ж таки перший етап ремісії – її формування і максимально ефективно посприяти цьому може лише реабілітація у спеціальному центрі для людей із залежностями.

Тут людина отримає підтримку з боку таких самих пацієнтів, зможе розказати про свої проблеми тим, хто її зрозуміє, дасть пораду та поділиться власним досвідом.