Новини

До редакції «Слідства.Інфо» надійшла інформація про ймовірне сексуальне домагання до української військової медикині під час служби та ймовірний тиск на неї з боку командування. Оксана розповіла, що має досвід служби в зоні АТО, торік отримала відзнаку Головнокомандувача ЗСУ. Після домагання минуло понад два місяці, врешті офіційне розслідування у підрозділі не провели, а ймовірний кривдник самовільно залишив частину. Нині психологічний стан жінки погіршився, її переводять до іншої частини. Журналісти поспілкувалися з командуванням підрозділу.

Про це йдеться у матеріалі «Слідства.Інфо».

– У чому я винна?, — запитує Оксана свого колегу, військового водія.

– У тому, що ти дівчина, ми з тобою дуже близькі, а ти не хочеш займатися зі мною любовʼю, — відповідає Сергій, який сидить по лівий бік від Оксани на місці водія. Окрім них двох у машині нікого.

– Я тебе поважаю як друга. 

– Не треба мені ніякої поваги, який я тобі друг, не друг я тобі. Після цієї стадії іде секс, у будь-якому випадку хочеш ти, чи не хочеш. Ну, правильно я тобі кажу?

Це розмова з відеозапису, який редакції «Слідства.Інфо» надала військова медикиня Оксана. Відбулася вона 6 червня дорогою зі Львова на полігон, який розташований в області. Там Оксана разом з іншими членами своєї частини завершувала злагодження перед виїздом у зону бойових дій. 

Військова медикиня Оксана

«НЕ ТРЕБА НІЯКОЇ ПОВАГИ. ПІСЛЯ — СЕКС»

Військова медикиня Оксана була в зоні АТО, у 2023 році отримала за свою службу «Сталевий хрест» — відзнаку Головнокомандувача ЗСУ. Від початку повномасштабного вторгнення добровільно пішла у військкомат і була мобілізована як медикиня. Рятувала військових у боях за Лиман, Вовчанськ та Бахмут.

Перетворюємо табуйовані теми на ті, про які говорять у суспільстві. Стань частиною нашого «Слідство-клубу», підіймай ці теми разом з нами!

На початку травня цього року перед тим, як їхати у зону бойових дій, Оксана разом з іншим військовими свого полку вирушила на бойове злагодження, яке відбувалося на одному з полігонів Львівщини. 6 червня, коли злагодження завершувалося та йшли останні підготування, жінка забирала зі Львова медикаменти, а її колега — військовий водій, віз Оксану назад на полігон.

«Ми їдемо з Сергієм у машині, він починає мені говорити нісенітниці про те, що я маю бути його жінкою, що він давно без сексу. Я йому кажу: «Слухай, у нас в житті всяке може бути. Я маю вийти заміж, я маю народити дітей у перспективі. Мені потрібні нормальні серйозні стосунки, а незрозуміло що», — згадує Оксана.

У якийсь момент Оксана почала приховано знімати на відео те, що відбувалося в автівці. Журналісти «Слідства.Інфо» отримали дозвіл від жінки на перегляд цих відео та публікацію розмов.

Жінка розповідає, що почувалася некомфортно під час цієї розмови, чоловік психологічно тиснув на неї. Оксана намагалася йому різко відповідати, але тоді у Сергія змінювалася інтонація, він починав грубо говорити і «зривався» на неї. Жінка не могла дозволити собі значний опір, оскільки набагато меншої тілобудови, ніж чоловік. Коли військові виїхали з Новояворівська на Львівщині, Сергій наполіг на тому, щоб вони з Оксаною заїхали на озеро. 

«Після того, як він поплавав, ми підійшли на міст, я почала дивитися у воду, а він каже: «Я хочу з тобою сфотографуватися». Він став біля мене і почав тертися тазом, я розумію, що в людини ерекція. Навколо нікого не було, а я вже налякана. Їдемо. Він сідає в машину, починає говорити, що я його дуже сильно ображаю. Буцім-то він не знає, що йому робити та ми маємо займатися сексом… А в мене починається істерика і вона проявляється сміхом. З одного боку, людина фізично тебе не зґвалтувала. Але ти боїшся щось сказати, бо невідомо як відреагує. При підвищенні голосу, при різких відповідях», — розповідає медикиня.

– Оксанко, ми ж з тобою вже зустрічаємося. Після цієї стадії іде секс, у будь-якому випадку хочеш ти, чи не хочеш. Ну, правильно я тобі кажу? Навіть на мосту ми з тобою могли б кохатися. Давай? Ти навіть не відчуєш.

– Та не треба мені твого маленького пісюнчика на пів шишечки.

– Хочеш великого? Оксанка, якщо зробиш отакого, він буде великий. Стане такий, який тобі треба. Я тобі гарантую, що тобі геть усе сподобається. 

«Я була не готова, що під час служби хтось може собі таке дозволити. Оскільки до мене ніколи не домагалися. Я не була готова до того, що тебе можуть лапати, тебе можуть принижувати, тобі можуть пояснювати, що ти маєш бути чиєюсь жінкою, бо ти тут», — розповідає Оксана. 

Журналісти «Слідства.Інфо» намагалися сконтактувати з Сергієм у різних месенджерах, однак він не відповідає на дзвінки. Його колеги кажуть, що чоловік самовільно залишив частину, з 28 серпня його подали у розшук. 

«НАМ ПОТРІБНІ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНО СТІЙКІ ЛЮДИ»: РЕАКЦІЯ ПОЛКУ НА ДОМАГАННЯ

Оксана каже, що повідомила командиру свого підрозділу про домагання. Жінка не хотіла, щоб ситуація вийшла за межі батальйону, і не хотіла, щоб її переводили до іншої військової частини. 

«Я розумію, що люди як зазвичай підуть за стандартною схемою, — позбутися жінки, я цього не хочу. Просто хочу далі тут бути. Щоб далі воно нікуди не вийшло, вирішимо на місці це питання, мені від людей треба тільки вибачення і гарантії безпеки», — каже медикиня. 

Військова зателефонувала до начальника медичного пункту Андрія і через десять днів він приїхав на полігон, де відбувалося бойове злагодження. За словами начмеда, він звернувся до командира батальйону та написав рапорт про домагання до підлеглої: «Через те, що я виступив і став на захист Оксани, група осіб навпаки створила дивну ситуацію. Вони звинуватили медикиню у тому, що це вона провокує і це все було підтримано головним сержантом». 

Журналісти «Слідства.Інфо» звернулися за коментарем до командування полку та підрозділу, щоб зʼясувати, що робили командири, коли дізналися про можливе домагання свого підлеглого. 

«Я доповів про можливе домагання командуванню й Оксані командир батальйону запропонував написати рапорт-пояснення — вона відмовилася. Відтоді, від неї жодного формалізованого документа не надходило. Зі слів військовослужбовців, які там були присутні, Сергій попросив вибачення», — розповів ТВО командира підрозділу Анатолій. 

Задля недопущення дискримінації за гендерною ознакою та фактів сексуального домагання у військовій частині провели інструктажі. Однак у полку відмовилися надавати журналістам «Слідства.Інфо» копії документів про проведення цих заходів. Також журналісти хотіли отримати коментар від командира полку.

Чоловік сказав лише, що знає про ймовірне домагання, а на решту запитань делегував відповідати помічника зі звʼязків з громадськістю — Віктора: «Рапорт про відмову давати свідчення є. Рапорту про те, щоб ми проводили якесь розслідування, щоб була якась офіційна підстава, — немає. Ми ж офіційно повинні реагувати, для цього у нас повинен бути папірець. А не розмови, які ми вже декілька місяців ведемо. У нас буде комісія з цього питання (відбулася 4 вересня, — ред.) від Сухопутних військ України. Конкретно з випадку Оксани, її сигналу. Ця комісія виноситиме своє рішення по факту. Сергій не може бути присутній, бо він самовільно залишив частину. Одна з проблем цієї історії, що чувак зник і з ним немає контакту ні в кого, він втік просто», — розповідає Віктор.

«МЕНІ НЕМАЄ, ДЕ ШУКАТИ ЗАХИСТУ» 

«За два місяці не було проведено жодного розслідування по факту домагання до мене. Це покривається. Чому я пізніше дізнаюся, що того Сергія переводять в ту саму роту, що й мене, у ту саму частину? Виходить: «Ми собі вирішили, якщо факт домагання не можемо підтвердити, то давайте їх разом, хай інші підтверджують. Чи як?». Зрозумійте мій стан, я вже два місяці сплю, коли можу, а сон нічний у мене тільки медикаментозний і я розумію, що мені немає, де шукати захисту. Якщо ти жінка, то ти в армії повністю беззахисна», — розповідає Оксана. 

У полку журналістам «Слідства.Інфо» сказали, що Оксана разом з Сергієм в одному наказі на переведення. Але за розподіл по частинах відповідають Сухопутні сили України. 

«Коли ми бачимо, що люди не відповідають службі у нашому розвідувальному полку, оскільки нам потрібні морально-психологічно стійкі люди. Оскільки обоє учасників цієї історії показали себе як нестійкі. Те, що до неї вчиняли сексуальне насильство, — не було причиною переведення. Командування оцінило Оксану за результатами бойового злагодження, що вона не зможе виконувати поставлені задачі. Вона досі не переведена і досі у нас служить», — прокоментував помічник командира полку зі звʼязків з громадськістю. 

Сексуальні домагання стали адміністративним правопорушенням лише місяць тому (у серпні, — ред.), розповіла очільниця ГО «Жіночий ветеранський рух» Катерина Приймак: «Навряд, є навіть судові прецеденти, які зможуть підсвітити, яким чином нам фокусуватися на механізмі притягнення таких кейсів. Тому що сексуальні домагання дуже важко довести, це потрібно або записувати, або домовлятися, щоб свідки не боялися свідчити. Повномасштабне вторгнення повернуло в адженду (порядок денний, — ред.) питання прав військових». 

На початку серпня Оксана написала заяву в Державне бюро розслідувань про домагання з боку колеги-військового, там відкрили кримінальне провадження. Деталей справи жінка не розповідає.

«Увесь цей період, коли я перебувала на бойових, у різних точках, я ніколи не відчувала небезпеки від людей. Я до останнього вірю в наші Збройні сили, в нашу армію і в те, що це просто збіг обставин», — підсумовує медикиня. 

 «Слідство.Інфо» має інформацію про полк, підрозділ — імена та прізвища командирів. Але редакція не вказує їх публічно, оскільки триває розслідування, яке розпочали після дзвінка постраждалої на гарячу лінію Міністерства оборони. Наразі справа ще не дійшла до суду.