Новини

Від початку повномасштабної війни дівчата з села Тартак, що на Вінниччині, зліпили понад мільйон вареників для ЗСУ, і передали волонтерами на різні напрямки фронту та в різні підрозділи наших оборонців. Про це повідомляє видання Жмеринка.city.

Господині свою волонтерську діяльність називають «Пекельна кухня», і дякують за підтримку місцевому фермеру Олегу Кусюку, який постачає всі необхідні продукти.

Завідуюча Бібліотекою в селі Тартак Надія Лівшун розповіла, що ідея започаткувати в селі кухню для ЗСУ виникла у Олега Миколайовича Кусюка, який запропонував готувати хлопцям на передову вареники, сало, котлети, голубці та інші смаколики.

Вимішувати тісто на вареники довірили наймолодшій Тетяні. Жінка з посмішкою каже, що мішок поруч на 25 кілограм муки – це лиш так, на один добрий заміс. А ще вона добре знає секрет заварного тіста – еластичного, смачного, тонкого, яке не прилипає і має чудовий смак.

За столом кожна господиня виконує свої функції: хтось вправно катає варенИчки качалками, хтось готує начинки, хто ліпить варенички, а хтось слідкує за приготуванням на плиті. Різні функції, але єдина мета – підтримати наших оборонців.

Господині кажуть, що в 1 відро поміщається до 120 вареників, за один підхід, як кажуть дівчата, вдається зліпити 10 відер, а це понад 1200 вареників. Але як їдуть волонтери на схід, то буває, що і по 36 відер передавали за один раз, а це понад 40 тисяч вареників з різними начинками. А щоб варенички довго зберігались свіжими і ароматними, їх заливають натуральним смальцем із домашньої свинини.

Щоб підняти хлопцям настрій на відра з варениками жінки клеють свої фотографії «Пекельної кухні» з віршами, які складає місцева жителька Олеся. Окрім передач на лінію фронту, дівчата також готують страви для військових, які проходять лікування і реабілітацію у місцевих лікарнях.

Вареники з картоплею, з сиром, з м’ясом, капустою, голубці, котлети, салати, страви зі свинини та улюблені намазки з салом і спеціями на хлібчик – військові добре знають і впізнають їжу від цих дівчат, адже у них є свої логотипи із веселими поетичними рядками пані Олесі: «Ми вареники ліпили, Щоб ви їли й довго жили. Щоб минали кулі люті, Й вороги були забуті. Хай вас Бог оберігає, Бо сім’я вдома чекає! Бережіть себе, тримайтесь! І додому повертайтесь!».

Надія Василівна Лівшун, Тетяна Кабалюк, Ольга Грігель, Леся Мельник, Ірина Косиківська, Леся Боревич, Ганна Падецька, Таїса Довгань, Олена Кабалюк, Надія Ящук, Антоніна Бондарева, Наталія Заморська, Марія Довгань, Надія Довгань, Марія Тимунь, Марія Костюк і Наталя Грегель – усі ці дівчата мають різний вік і різні професії, але їх об’єднує любов до України і бажання допомогти нашим оборонцям.

Жінки зазначають, що саме тут в українській світлиці на базі сільської бібліотеки живе справжній український дух. Вишиті рушники, розмальована піч, глиняний посуд, духмяний любисток і мальви, колиска, у якій мати колихала дитину.

Уже готові вареники та пельмені волонтери забирають та передають і відвозять нашим захисникам на різні напрямки фрону.