Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
23 квітня 2021
9,3 °C
небольшой дождь

Новини

Вінниця
У Вінницькому музеї розповіли про глиняні «біноклі» часів трипільської культури
03 лютого 2021, 15:52
У Вінницькому музеї розповіли про глиняні «біноклі» часів трипільської культури

В п’ятому експозиційому залі Вінницького обласного краєзнавчого музею експонують безліч експонатів, які висвітлюють різні аспекти побуту, господарської діяльності та навіть ідеологічних уявлень представників трипільської культури. Серед них – біноклеподібні посудини, щодо призначення якого до сьогодні дослідники не мають єдиної думки.

Детально про археологічні знахідки розповіли на фейсбук-сторінці краєзнавчого музею.

За словами музейників, біноклеподібні посудини стали одним із найбільш упізнаваних символів трипільців, які проживали на наших землях у 5-3 тис. до н. е. Біноклеподібними називають посудини з однією, частіше двома чи трьома циліндричними трубками, котрі з’єднані між собою кількома перемичками. Особливістю таких посудин є те, що вони не мають дна.

 

 

«Біноклеподібні посудини з’являються у другій половині 5 – першій половині 4 тис. до н. е., а впродовж 4 тисячоліття поширюються територіями Прикарпаття та Молдови, Пруто-Дністровського межиріччя та Правобережної України. На початку 3 тис. до н. е. біноклеподібні посудини з’являються по всьому ареалу культури Трипілля-Кукутень. Також в цей період змінюється форма посудин, а саме пропорції, та зменшується кількість перемичок. Зникнення «біноклів» у комплексі трипільської кераміки спостерігається наприкінці 3 – на початку 2 тис. до н. е.», – йдеться в дописі музею.

На сьогодні серед «біноклів»-посудин дослідники розрізняють декілька типів конструкції трубок. Перший тип – двочастинна трубка, яка складається з двох розтрубів: невеликий верхній та нижній, що займає близько 75% висоти виробу. Вважається, що «біноклі» такої конструкції передували виробам тричастинної конструкції, коли між двома розтрубами з’явився тулуб. Також серед біноклеподібних посудин трапляються вироби з явними антропоморфними рисами.

В музеї кажуть: дуже важливою деталлю біноклів є перемички. Зазвичай таких перемичок три: верхня, центральна та нижня. Серед варіантів форм перемичок можна виділити наступні: потрійні, подвійні та пласкі з петлею-вушком збоку. Зокрема, деякі з потрійних перемичок мають антропоморфні риси: виступ зверху, що імітує голову, в центральній частині – виступи у вигляді грудей та ніг – у нижній частині.

На сьогодні цільове призначення таких виробів залишається залишається найбільшою загадкою. Існує чимало версій, і в музеї виділили найцікавіші з-поміж них:

1.) Використання «біноклів» у якості підставок, запропонована дослідниками Ернстом фон Штерном (1859–1924) та Тетяною Пассек (1903–1968). Використання посудин на піддонах спостерігається у керамічному комплексі Трипілля-Кукутень, але варто звернути увагу на деталі. А саме те, що біноклеподібні посудини орнаментовані і з внутрішньої сторони, і при використанні їх у якості піддонів на цій частині посудини були б помітні сліди спрацювання. Археологічних підтверджень цієї версії у трипільській культурі не виявлено.

2.) На початку ХХ ст. німецьким археологом Максом Ебертом (1879–1929) висловлювалась ідея щодо використання біноклів як барабанів. Подібні припущення підтверджувались етнографічними прикладами, однак конструкція виробу не дозволяє рівномірно натягнути на «бінокль» шкіру, тому такий барабан навряд чи зміг би нормально звучати.

3.) За версією історика та археолога Павла Кожина (1934–2016), глиняні «біноклі» є моделями дерев’яних пристроїв для перенесення зерна. Такі дерев’яні пристрої мали шкіряне дно, а перемички виробу слугували отвором для палиці. Однак варто зауважити, що шкіряне дно було досить нетривким для перенесення подібних вантажів.

4.) Відповідно до версії археолога Бориса Рибакова (1908–2001), так звані «біноклі» могли використовуватися в обряді «поїння землі», який вважається частиною аграрного культу родючості. Ймовірно, що біноклеподібні посудини використовувались під час здійснення ритуалу моління про дощ: через них робили жертовні вливання, призначені для дуального божества дощу, з проханнями дарувати дощ, родючість землі і плодючість стадам. Подібні вірування були простежені у носіїв західно-анатолійської культури та на деяких неолітичних поселеннях Європи.

За словами співробітників краєзнавчого музею, на користь останньої версії щодо ритуального призначення цих виробів свідчать археологічні знахідки. Зокрема, це факт виявлення всередині «бінокля» перепалених, тонких крем’яних відщепів та крем’яного наконечника стріли, про що згадує у своїй праці український археолог Сергій Бібіков (1908–1988). Часом у «біноклях» виявляють перепалені кістки тварин. Іноді вони просто встановлені на вівтарях: на Кліщівському поселенні (Тиврівський р-н Вінницької обл.) було знайдено біноклеподібні посудини, встановлені у формі півкола. А під час розкопок гончарної майстерні у Веселому Куті (Тальнівський р-н Черкаської обл.) теж було виявлено «бінокль», що знаходився на вівтарі. Проте, подібних доказів все ще замало, щоб встановити справжнє цільове призначення цих виробів у світі носіїв трипільської культури.

«Познайомитись з археологічними знахідками, що всебічно розкривають побут, культуру, віруванням людей, які жили на території краю від кам’яного віку до середньовіччя, можна замовивши тематичну екскурсію залами археології», – підкреслюють наостанок в дописі музею.

Замовити екскурсію можна за телефоном: 068 725 49 57.

Посудина біноклеподібна. Глина. с. Кліщів Тиврівського р-ну Вінницької обл. Трипільська культура. 4–3 тис. до н. е.

Посудина біноклеподібна. Глина. с. Кліщів Тиврівського р-ну Вінницької обл. Трипільська культура. 4–3 тис. до н. е.

Як кажуть в музеї, так би виглядали «біноклі», якби використовувалися як барабан

Фото та відео
Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар