Новини

На 10 сотках городу господарі засадили лаванду, лілії, магнолії, гортензії, троянди, гліцині, мирт, модрину, а ще у ставку розводять водяні лілії.

Потрапити у міні-парк з штучним озером можна у Вінниці. Родина Оксани Кроцюк з присадибної ділянки своєї бабусі зробила справжній райський куточок. Власне обійстя поволі впорядковували та засаджували хвойними деревами декоративними кущами, квітами і лавандою. Зараз запрошують до себе на фотосесії, повідомляє кореспондентка Вінниця.info.

«Я сама виросла у Вінниці. І пригадую, як в юності я їздила в Крим у гості до дядька. Звідти зародилась моя любов до лаванди. Лаванда - це аромат літа, приємних спогадів дитинства. Я й не уявляла, що колись матиму свій затишний куточок із цією пахучою рослиною. Сама все життя працювала у торгівлі, мала власний магазин. Мій чоловік за фахом водій. Ми часто приїздили до його батьків, які тут у Вінниці, мали свій приватний будинок і город. Вони вирощували на 10 сотках землі різноманітні овочі, тому в нас завжди на столі була своя городина», - розповідає Оксана Кроцюк.

З часом батьки пані Оксани дозволили дітям порядкувати на городі на власний розсуд. Оксанина донька - Катерина, здобула освіту ландшафтного дизайнера і вирішила перетворити город на міні-парк.

«Катя почала цікаво компонувати і створювати з рослин локації. Дочка навчалась у столиці на бакалавра, а магістратуру закінчувала в Уманській академії. Її викладач разом із нею, тут в нас на городі, приходив і показував як пересаджувати рослини, як це робиться на практиці, а не лише в теорії. А два роки тому ми посадили 120 кущів лаванди. Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, запрошували друзів аби вони трішки відпочили від важкої буденної реальності серед природи та квітів», - розповідає Оксана.

Господарі цієї рукотворної краси вирішили бути більш відкритими до людей і тепер надають своєї обійстя для проведення заходів, а також для фотосесій.

«Ми пропонуємо фотографам та громадським організаціям, приходити до нас та проводити свої заходи. Окрім цього, я з донькою чим можемо допомагаємо ЗСУ. Катя займається петриківським розписом, а я вишиваю і ми свої роботи надаємо на благодійні аукціони для продажу і збору коштів на потреби військових», - говорить власниця квітучої садиби.

Надалі господарі планують облаштувати сад, укріпити береги в ставку, і спустити на воду човен. Кажуть роботи ще вистачає і планів теж багато.

«В нас ще є поруч дикий став. Там живуть качки, черепахи. Ми там розводимо та висаджуємо водяні лілії. Також чекаємо на повернення майстра, який нині захищає країну. Він почав прокладати доріжки, однак не встиг. Тому віримо, що він повернеться із перемогою і звершить свою роботу. Також ми самі придумали і зробили реквізити для фотосесії, а саме донька розмалювала гітару, а ще ми дістали давню валізу бабусі. Є також в нас тин з глечиками. Тут в нас поєднується і стародавнє із сучасним», - додає Оксана Кроцюк.