Новини

Червоний слон Китаю: товариш Сі помстився за репресованого батька

Для українців він радше негативний персонаж. Хитрий, підступний, бездушний. Той, хто здає карти ворогу. І не ті умовні карти, про які говорив Трамп, а цілком реальні – у вигляді зброї. Для нього, видається, не існує України як суб’єкта...

Він – це Сі Цзіньпін. Голова Китайської Народної республіки – так офіційно називається його посада. А ще – генеральний секретар ЦК Комуністичної партії Китаю. Він знаходиться при владі з 2013 року і, за версією Forbes і Time, входить до переліку найвпливовіших людей світу.

До статусу всесильного володаря «товариш Сі» пройшов довгий шлях. Початок його біографії аж ніяк не віщував нічого доброго. Отроцтво майбутнього китайського лідера було, без перебільшення, страшним. Але юний Сі перетворився згодом на таран, який пробив дорогу до влади, зміг цю владу захистити і абсолютизувати.

Сьогодні Сі Цзіньпіну виповнюється 72 роки. «Главком» розказує його історію: що і як сформувало цю людину. А для цього доведеться перенестися у 1953 рік – рік смерті Сталіна в СРСР і рік, коли Мао Цзедун розпочав у Китаї економічні та політичні реформи.

Мао, до речі, відіграв неабияку роль у житті Сі Цзіньпіна. І дечому його навчив. Наприкінці свого життя «великий кормчий» (так називали Мао) припустився помилки: він не зупинив внутрішньофракційну боротьбу біля свого «трону». 

Сі Цзіньпін натомість відразу подбав про конкурентів, точніше їх відсутність. Колись китайський лідер казав журналістам, що понад усе любить читати книжки. Але історію він вивчав не за книжками – він творив її сам, роблячи висновки з пережитого і побаченого. 

«Син жовтих земель»

1953 рік. У родині комуніста та партфункціонера Сі Чжунсюня (1913-2002) народилася шоста дитина – син Сі Цзіньпін. Тодішніх дітей партійців називали «тайцзидан» – «червоними принцами». Їх вважали новою елітою, а керівництво Компартії розглядало таких нащадків як кадровий резерв на майбутнє. Саме тому Сі Цзіньпіна зарахували до дуже престижної пекінської школи – так би мовити, до колиски лідерів. Але закінчити її «принцу» не вдалося. 

Його батько якраз потрапив у немилість до правителя Китаю Мао Дзедуна. А все тому, що Сі Чжунсюнь мав зухвалість розкритикувати авантюрні господарські «новації» Мао, попередивши, що вони призведуть до значної біди. Так і сталося: «великий стрибок» – нова економічна політика Китаю, яка впроваджувалася у 1958-1961 роках – обернулася голодом, що забрав життя 45 млн китайців. У критичних висловлюваннях Сі Чжунсюня керівництво побачило спробу підірвати авторитет партії. Чоловіка перевели спочатку на роботу у провінцію, а згодом кинули за грати.

Щасливе й забезпечене дитинство Сі завершилося. Цікаво, що у 2009 році сайт Wikileaks оприлюднив листування американських дипломатів, які переповідали розмову з близьким другом Сі Цзіньпіна. З неї випливало, що перші десять років життя майбутнього голови були вкрай важливими для його майбутнього. «Найбільше вплинуло на його картину світу привілейоване виховання, життя в середовищі партійної еліти в особливому районі Пекіна», – йшлося у повідомленні. 

У підлітковому віці Сі Цзіньпіну довелося про все це забути. Почалося полювання на «ворогів революції», тож під удар потрапила і родина Сі. Його мати змусили зректися чоловіка і публічно таврувати його як відступника та зрадника. Старша сестра Сі через тиск і переслідування покінчила з життям. А його самого викинули зі школи й відправили на перевиховання у село Лянцзях. Партія зумисно відправляла міських підлітків у сільські райони, щоб вони «очищувалися» там від буржуазних впливів, навчалися у селян та «перевиховувалися» трудом. 

Офіційна біографія Сі Цзіньпіна нині ретельно вичитана та зважена, тому довіряти його словам про той період життя не можна. Але ось що говорить Сі про свої випробування: «Я назавжди син тих жовтих земель. Моє серце залишилося у Лянцзясі. Це село створило мене. Я приїхав туди в 15 років, нічого не розумів і дуже хвилювався. У 22 роки, коли я покинув село, я був сповнений впевненості і точно розумів свої цілі».

Найцікавіше, що Сі Цзіньпін не лукавить, транслюючи цей пафос. Село дійсно створило його, тільки не так, як про це може подумати читач. У «жовтих землях» Сі довелося жити в яодуні – це щось середнє між землянкою та печерою, така собі нора, видлубана у м’якій породі. В Китаї їх будують з бронзового віку. Чи варто казати, що в яодуні немає жодних зручностей? Навіть печі – в українському розумінні цього слова – немає також. Щоб зігрітися, Сі доводилося палити на земляній підлозі сухий гній. Їжею було пшоно і батат, а ще – лобода. 

Від такої «дієти» та способу життя юнак досить швидко підхопив дизентерію та гепатит. Та він вижив, не дивлячись на постійний виснажливий голод, холод та антисанітарію. А також – надмірну фізичну працю. З «раю» свого дитинства він спробував якось втекти. Але Сі Цзіньпіна досить скоро повернули на місце «перевиховання». І саме тоді він вирішив не бунтувати проти обставин, а стати частиною їх. Так, він дійсно зрозумів свої цілі, коли його силоміць повернули у село. 

Яодун імені Сі Цзіньпіна. Китайський лідер показує кам’яну лежанку, де він спав у отроцтві. А його портрет на стіні, мабуть, дивується тому, що у яодуні звідкілясь взялися засклені вікна

фото з відкритих джерел

«Червоніший за будь-якого комуніста»

В яодуні у Сі не було нічого свого. Навіть у ліжку разом із ним покотом спали інші хлопці. Дрантя, яке служило їм за ковдру кишіло паразитами. Сі повертався у цю огидну діру щовечора – після копання криниць або будівництва дамби, до якого його залучали. Фермер Лю Хоушенг, який волею долі ділив яодун з Сі Цзіньпіном, згадує, що той навіть після багатогодинної праці брався за читання. І це – не піар, вигаданий пізніше, щоб підкреслити інтелектуальні запити вождя. Ні, Сі дійсно багато читав. А що саме? – запитає читач. Власне, тут без варіантів – читати Сі міг тільки труди Мао Дзедуна. 

«Поки він був захоплений читанням, я робив самокрутку. Він читав вибрані праці Мао Цзедуна та газети. Нічого іншого дістати не можна було», – розповідає Лю. За його словами, у Сі Цзіньпіна зовсім не було почуття гумору. Він не грав у карти, не гуляв з іншими молодими людьми та не цікавився дівчатами. Натомість у 18 років Сі був готовий до політичної кар'єри. Він вступив до Комуністичної спілки молоді. А у 21 рік, незважаючи на численні відмови через ув’язнення його батька і опалу інших членів сім'ї, він таки зміг став членом Компартії Китаю.

За згадками сучасників Сі Цзіньпіна, він подавав заяву на вступ до Компартії вісім разів. Сім разів йому відмовляли, а на восьмий раз – прохання задовольнили. Це один з тих фактів, які варто знати про Сі. З цього моменту почалося його сходження на владний Олімп.

Сі зумів завоював авторитет у селі – йому стали довіряти та збиратися за його закликом на суспільні роботи. Наприклад, він переконав селян, що їм потрібна каналізація, і її побудували – під керівництвом все того ж таки Сі. Майбутній лідер Китаю став швидко просуватися партійною лінією. У свої 20 очолив секретаріат селянського комітету партії. 

А у 1975-му відправив документи в один з найбільш престижних університетів Китаю, Цінхуа. Його спеціальність називалася «інженер з автоматизації хімічних процесів». Хоча насправді нічого автоматизувати Сі Цзіньпін не збирався. Його цікавила можливість очолити партійний осередок університету. І Сі це вдалося. 

Один з друзів майбутнього голови КНР згадував, наскільки той був цілеспрямований та зосереджений. У хвилину відвертості Сі буцімто сказав таку фразу: «Я зрозумів: щоб вижити, треба бути червонішим за будь-якого комуніста». Саме такої настанови він і дотримувався у подальшому.

Радісний Сі прямує кудись разом з односельцями. Можливо, будувати каналізацію

фото з відкритих джерел

Все вище і вище, і вище

У 1976-му помер Мао Цзедун. За його спадок почали боротися два угруповання Компартії – група лівих радикалів та група «прагматиків». До останньої належав, зокрема, Ден Сяопін (1904-1997), який керуватиме Китаєм упродовж 1981-1989 років. Його посада називатиметься голова Військової ради Центрального комітету Комуністичної партії Китаю. Реформи, які розпочнуться під керівництвом поміркованого та ліберального Ден Сяопіна, передбачатимуть кінець одноосібної влади Мао та формування трьох центрів управління. 

Перший центр – це згадана вище Військова рада. Другий – ЦК Компартії Китаю, керуватиме яким генеральний секретар. Третя ключова посада – це, власне, голова Китайської народної республіки. Всі три крісла, за політичною реформою Ден Сяопіна, повинні належати різним людям. За його ініціативою, до конституції також внесено заборону обіймати котрусь з цих посад два терміни підряд. 

Забігаючи наперед, зазначимо, що Сі Цзіньпін перекреслить обидва правила – він зосередить у своїх руках всю владу – так само, як це було за часів Мао. А ще – зніме ліміт на кількість дозволених каденцій. Він зруйнує систему стримування та противаг, закладену Ден Сяопіном. Але все це буде пізніше, а ми тим часом повернемося у кінець 1970-х років.

Коли Сі Цзіньпіну виповнилося 25, його батька реабілітували та призначили головою провінції Гуандун по сусідству з Гонконгом, звідки розпочнеться економічне зростання КНР. Батько використав свої зв'язки, щоб допомогти кар'єрі сина, але, за словами друга Сі Цзіньпіна, той досить швидко завів власні корисні знайомства.

«Він ретельно спланував свою кар'єру, щоб у результаті дістатися верхівки партійного керівництва. Наприкінці 1970-х він став офіцером Народно-визвольної армії, потім обіймав різні посади у керівництві провінцій, поступово піднімаючись кар'єрними сходами. Просування було його пріоритетом із самого першого дня», – згадував товариш. 

Коли Сі вирішив, що для його кар’єри потрібна служба у війську, він пішов в армію. 1979 рік

Можливо, саме через ці пріоритети й розпався перший шлюб Сі Цзіньпіна. Натомість другий його шлюб видався вдалим. І тільки сам Сі знає, чого в ньому було більше – розрахунку чи пристрасті. У 1987-му він побрався з 25-річною на той момент співачкою Пен Ліюань, виконавицею народних та патріотичних пісень. Вона була популярною у себе на батьківщині, тож до певного часу про Сі Цзіньпіна говорили не як про політика, а саме як про чоловіка загальної улюблениці Пен. 

Дружина Сі Цзіньпіна співає «Ой цветет калина» разом з ансамблем росармії. Дійство відбувалося у Москві у 2013-му

За кілька років до одруження – у 1983-му – Сі був обраний секретарем комітету КПК повіту Чжендін. Ця провінція страждала від зависоких податків, і він зумів добитися їх зниження, що вельми позитивно відбилося на економічному розвитку регіону. За кар’єрою Сі почали слідкувати з центрального апарату Компартії Китаю. Далі були нові призначення і нові підвищення, щоразу молодий чиновник показував себе як дуже толковий управлінець.

Показове шмагання попередника

До середини 2000-х Сі Цзіньпін поступово, але просувався до вершини влади: рухався повільно, але наполегливо. Ні з ким не конфліктував і не наживав ворогів. Був обачним у словах та діях.

Змінювалися назви його посад та назви провінцій, де він очолював осередки Компартії, але генеральна лінія залишалася без змін. Сі Цзіньпін йшов вгору, намагаючись – і це теж правда – виконувати свої обов’язки якомога краще. 

«Той, хто править з повагою, подібний до Полярної зірки, – цитував Сі Конфуція. – Вона зберігає своє місце, і безліч зірок віддають їй шану».

У 2007-му зірка Сі піднялася настільки високо, що про нього стали говорити як про наступника Ху Цзіньтао. Останній на той момент обіймав посаду генсека ЦК Компартії Китаю, і перша його каденція добігала кінця. Ху Цзіньтао залишився ще на один термін – до 2012-го, а після нього генсеком Компартії та одночасно главою Військової ради був обраний Сі Цзіньпін.

За іронією долі, сам Ху Цзіньтао благословив Сі на нове призначення. На той момент Сі зосередив у своїх руках дві з трьох ключових посад. Але він видавався своїм соратникам настільки поміркованим та передбачуваним, що вони не бачили у такому суміщенні великої біди. 

Але Сі Цзіньпін почав з несподіваних кроків. Він перепризначив постійний комітет ЦК та скоротив число його членів з дев’яти до семи, при цьому п’ятьох з цієї сімки привів сам Сі. А ще через рік – у 2013-му – на пленарному засіданні Всекитайських зборів народних представників Сі Цзіньпіна було обрано головою КНР.

Новообраний лідер зібрав у своїй колоді три жирні тузи китайської політики: посаду голови республіки, партійного лідера та військового очільника. Такої спритності та зухвалості від зовнішньо спокійного і нібито несміливого Сі Цзіньпіна не очікував ніхто. Але це ще не кінець історії абсолютизації влади. Сі зробив себе не тільки одноосібним, але й незмінним правителем Китаю. Це сталося тоді, коли за його ініціативою була переглянута конституція, з якої зникла норма про неможливість обіймати посаду голови КНР більше, ніж два терміни підряд. 

…Коли у 2022 році проходив відкритий з’їзд Компартії Китаю, зліва від Сі, на почесному місці, сидів 80-річний Ху Цзіньтао. Він, нагадаймо, вже десять років як був позбавлений влади і, певна річ, ні на що не претендував. Хіба що на повагу до свого віку. Проте на відео, яке завірусилося у мережі, видно, як до нього підходить співробітник апарату ЦК і просить Ху покинути зал. Той не чекає подібного і намагається чинити супротив. Тоді його буквально виводять з зали попід руки – рішуче і цинічно. Бідний принижений Ху Цзіньтао намагається щось говорити Сі Цзіньпіну, але той сидить зі своїм фірмовим незворушним виразом обличчя.

Ху Цзіньтао, колишнього лідера Компартії Китаю, буквально викидають геть. Сі Цзіньпін спостерігає за цією сценою без жодних емоцій

Зрозуміло, що Ху Цзіньтао не міг потрапити на з’їзд без запрошення і не міг бути викинутий звідти без спеціального наказу Сі Цзіньпіна. Спектакль, без якого цілком можна було обійтися, мав показати глядачам, що демонтаж попередньої політичної системи завершено раз і назавжди. Маленький наляканий хлопчик, якого десятки років тому відірвали від родини і кинули годувати воші у забуту богом китайську провінцію, став новим імператором, який вознісся так високо, як не мріяв навіть Мао Цзедун. 

Інколи, щоправда, у Сі Цзіньпіна прокидаються, вочевидь, загнані глибоко всередину травми дитинства. І він… оголошує війну Вінні-Пуху. Бо хтось жартома зазначив, що на спільному фото Сі Цзіньпін та Барак Обама дуже схожі на Вінні-Пуха та Тигру із класичного діснеївського мультфільму.

Але ж подібність є, чи не так?

колаж з відкритих джерел

З того часу інтернет-цензори в Китаї розпочали війну з ведмежатком. Але – марно. Бо після публікації фото, де Сі похмуро тисне руку прем'єр-міністру Японії, в мережі з'явився мем, на якому Вінні тримає за копита свого друга віслючка Іа-Іа. А одразу після того, як Сі Цзіньпін проінспектував війська, проїхавшись на джипі з відкидним верхом, соцмережі заполонили зображення Вінні в іграшковій машині.

Китайцям, втім, не до сміху. У 2017 році до двох років в'язниці було засуджено людину, яка назвала голову Сі «паровою булочкою» на своїй сторінці в соцмережах. Це прізвисько китайському лідеру дали після його походу до закусочної разом із народом. Користувача засудили з формулюванням «за провокацію ворожості».

У 2022 році Сі Цзіньпін офіційно вступив у свій третій термін правління Китаєм, завбачливо переписавши конституцію

Цікаво, що колишній президент США Білл Клінтон якось пожартував, що намагання Сі «приструнити» інтернет нагадують спробу «прибити до стіни шматок желе».

Але що знає Білл Клінтон, який прожив благополучне життя американця, про те, як палко мріяв Сі Цзіньпін підкорити такий несправедливий до нього світ? Сі точно не віддасть всього того, що він буквально вигриз у своєї жорстокої долі. Навіть якщо для цього йому дійсно доведеться прибивати до стіни «шматок желе».