Новини

До вашої уваги продовження історії рекрутингу айтівця, з яким ми анонімно говорили в липні. Чотири місяці, які минули з того часу, він був на зв’язку з обраною бригадою, їздив (як здавалося) на підписання контракту, але знову переходив у режим очікування. Нещодавно стало остаточно зрозуміло, що піврічний шлях виявився невдалим і тепер хлопець починає все спочатку. Чому потрапити в обраний підрозділ — це не таке легке завдання, як ми часто чуємо в заявах чиновників і що далі буде робити наш співрозмовник, читайте в матеріалі. Далі — пряма мова майже мобілізованого.
 

Ідеальний початок

У 2013-му році паралельно зі своєю айтішною спеціальністю я закінчив військову кафедру й отримав звання «молодший лейтенант запасу». Я — «піджак», тобто не маю бойового досвіду. Моя ВОС (військово-облікова спеціальність — ред.) — військовий психолог, воно ж МПЗ (морально-психологічне забезпечення). 

Бачачи черги в ТЦК (ненавиджу черги) й знаючи від знайомих, які вже служать, яка це надалі лотерея з розподіленням, я боявся йти оновлювати свої дані. У мене не було довіри до ТЦК. 

Наприкінці 2023-го я вирішив піти шляхом саме рекрутингу. Моніторив сторінки в соцмережах різних бригад, дивився інтерв’ю військових і командирів, переглядав вакансії, які вони пропонували на LobbyX та інших платформах.

Паралельно проходив профільні курси з військової психології, читав відповідну літературу, ходив на текмед, бував на тренуваннях зі зброєю (їх зараз багато є різних і якісних), спілкувався з тими, хто вже служить і т. д. Загалом, коли ти читаєш і бачиш про конкретний підрозділ, то приблизно розумієш, який у нього дух, які там є люди, які меседжі він несе і т. д. 

Я обрав відповідні моєму профілю вакансії на LobbyX і відгукнувся на 5 штук — айтішні й військово-психологічні. Мобілізація за IT-напрямом — це, звичайно, ідеальний варіант, але потрібно завжди мати страховку, особливо в армії. Тому мене влаштовувала мобілізація і за МПЗ-напрямком.

Одна з важливих для мене мотивацій — справді навчитися військової справи й бути корисним для свого підрозділу. Коли «просто відбуваєш номер» у будь-якій роботі — це дуже демотивує як тебе, так і колег. Так-так, це армія, тут часто все вирішують накази зверху. Але оскільки я офіцер, то також буду ухвалювати рішення. Хочу, щоб мій підрозділ мав кайфову атмосферу.

«У них є своя CRM-ка, нічого собі!». Айтівець розповідає про особистий досвід адекватної мобілізації, який залежить виключно (несподівано!) від вас самих

Бажана бригада

Я також заходив на сайти бригад і заповнював запропоновані ними форми. Саме такий варіант і спрацював. Уже за годину мені перетелефонували з двох підрозділів Нацгвардії. Чув, що стандартний час розгляду резюме, надісланого через майданчики пошуку вакансій у Силах оборони — 2–3 місяці.

В одному з підрозділів уточнили мої дані та призначили онлайн-співбесіду з сержантом. З сержантом ми говорили приблизно 15 хвилин. Познайомилися, я розповів про свій досвід, сказав, що хочу на контракт і працювати за IT-спеціальністю. Він розповів про підрозділ і сказав, що варіант з IT можливий. Схоже, це метч.

Далі сержант скинув список документів — це частина довідок для ВЛК для його швидшого проходження. За два тижні я зібрав всі довідки за місцем проживання (ви знали, що 1 сертифікат від нарколога в держклініці коштує 400 грн?) і відправився на ВЛК до іншої області. Це був травень. Там познайомився з майбутніми побратимами й посестрами. Багатьом з тієї групи було по 20–25 років. Я був приємно вражений: це дуже сміливі молоді люди, нам точно буде чому один в одного повчитися. А ще поруч з такими «зарядженими» добровольцями з’являється додаткова мотивація викладатися ще краще.

Лікарі на ВЛК запитували щодо скарг та проблем зі здоров’ям. Якщо казав про них, тебе направляли на додаткову перевірку.

Але зараз мобілізують всіх. Потрібно мати практично смертельне захворювання, аби тебе «списали».

Це не значить, що ви маєте мовчати про свої хвороби, але будьте готові, що на 99% ви вже мобілізовані, якщо потрапили на ВЛК і якщо не маєте бронювання. Для мене вся процедура була швидкою. Я казав, що скарг не маю (по суті так і є) та йшов до наступного лікаря. Через тиждень прийшов висновок ВЛК про мою придатність до служби. Висновок ВЛК передається до бригади і його (чи копію) не видають на руки.

У Міноборони відзвітували про кількість відгуків за програмою рекрутингу в «Резерв+» і через спеціалізовані центри рекрутингу. У яких регіонах охочих служити найбільше? 

Отримайте повістку

Був саме червень. Мій план полягав в тому, щоб пройти БЗВП (базову загальну військову підготовку — ред.) в теплі місяці. Все ж спека краща за дощ і сніг. Через тиждень після проходження ВЛК мені зателефонували з бригади й сказали прибути найближчими днями (це інше місто на відстані 500 км). Я запитав, чи можемо перенести на тиждень, тому що саме був за містом і не встигав так швидко зібратися, отримав дозвіл. 

Речі зібрані — це 7-кілограмовий рюкзак з одягом, якісними турнікетами, великою аптечкою на всі випадки життя, засобами особистої гігієни, великим павербанком і переноскою, піджопником, кроксами й пляшкою для води. Запитую в бригади на котру прибути й за якою адресою. Немає відповіді. Телефоную — немає відповіді.

Квитки я вже придбав і готель для ночівлі забронював. Згодом мені перетелефонували й сказали, що не потрібно поки нікуди їхати, тому що для офіцерів є окрема перевірка. 

Про жодну перевірку не згадували від початку рекрутингу. Скільки саме вона триватиме не сказали. 

Я перейшов у «режим очікування». Раз на кілька тижнів писав, запитуючи щодо апдейту. Перевірка продовжувалась і продовжувалась. Так минало літо і надія пройти БЗВП у теплі дні. Паралельно мене додали до чатів з хлопцями, з якими я проходив ВЛК (думаючи, що я один з них). У пацанів усе працювало як годинник: ВЛК — підписання контракту — воєнне навчання — додаткове воєнне навчання — воєнне навчання за спеціальністю. Вони вже служать, кожен — за своєю спеціальністю. Але в жодного з них не було офіцерського звання, на відміну від мене.

Перевірка вже зайняла 2 місяці, новин так і не було. Я завжди писав першим. Від бригади не отримував повідомлень, що ми, мовляв, пам’ятаємо про вашу кандидатуру. Напевно, так заведено в армії — тримати все в секреті.

Одного дня, повертаючись додому з роботи, я зустрів представника ТЦК і поліції, їх було двоє. Копії ВЛК у мене не було (його не видають на руки), в «Резерв+» його також не було (його в систему вносять після підписання контракту). То чим же мені «крити»? Дані в «Резерв+» я оновив вчасно, а ось з ВЛК є питання. Я почав пояснювати, що йду за системою рекрутингу. В мене було фото направлення на ВЛК, його і показав. Під час проходження ВЛК я сфотографував висновок психіатра. Це доказ, що я був на ВЛК. Це фото також показав.

Представник ТЦК подивився на все це і виписав мені повістку. Сказав, що я — офіцер, тому в ТЦК максимально посприяють при виборі посади. Я запитав, чи допоможуть мені потрапити в бригаду, в яку я хочу, і майже пройшов? Він промовчав. 

Я відразу написав бригаді, що з такими темпами мене забере якийсь з ТЦК. Там швидко вислали лист-прохання, що ось мене забирає ця бригада і сказали (оце збіг!), що перевірка пройдена. Я можу їхати на підписання контракту.

«Краще за саму систему відстрочку від армії ніхто не дасть». Історія айтівця, який потрапив у «бермудський трикутник» між ТЦК, рекрутингом і діджиталізацією

Особливості системи

Почистивши від пилу свій 7-кілограмовий воєнний рюкзак, я знову взяв квитки й забронював готель у місті за 500 км. Цього разу мені повідомили за якою адресою прибути. Переночувавши в готелі, я прибув за вказаним місцем. Там познайомився з хлопцем, який також приїхав на підписання контракту. Разом нас провели в кабінет, де ми здали зразки ДНК (на випадок загибелі) та заповнили анкети для контактів близьких родичів. 

Далі пішли у відділ кадрів. Виявилось, що мій новий товариш не має офіцерського звання, а я маю. Нас направили до різних кадровиків. У мене забрали раніше підготовані документи, дали написати заяву на ім’я командира роду військ бригади й… сказали, що я вільний і щоб чекав затвердження «зверху».

Я запитав, а як бути, якщо зустріну ТЦК, тому що недавно вже був подібний випадок. Відповіли, що ніяких довідок не дають і потрібно просто спокійно розмовляти з ТЦК, адже там також працюють люди, вони все зрозуміють. Також сказали, що затвердження має відбутися протягом 2–3 тижнів.

Мій новий товариш вийшов через 20 хвилин після мене і поїхав в частину. А я, який не брав квитків додому, почав думати, як дістатися назад. Врешті-решт поїхав автобусом. Якихось 8 годин і ти вдома! 

Минали тиждень, другий, третій. Я повернувся до своєї тактики апдейтів. Новин так і не було. Обіцяли написати мені, як тільки вони з’являться. Минуло ще 2 місяці.

Врешті-решт я звернувся до іншого представника бригади, якого знайшов в соцмережах. Він підтвердив, що це і справді якось довго. Проте вже через хвилину мені написав рекрутер, додавши, що наступного тижня мають бути позитивні новини.

І вони трапились. Мені призначили нову дату підписання контракту, однак не сказали адресу прибуття. Покликалися на те, що в бригаді певні зміни відбулися, тому напишуть її в день, коли я буду вирушати. Я (ніколи не здогадаєтесь) взяв квитки й забронював готель у місті за 500 км від себе. Однак вже маючи досвід попередньої взаємодії, почав допитуватись, то куди ж мені прибути. Відповіді не було весь день, а наступного мені вже вирушати. Врешті-решт ввечері відписали, що все переноситься на наступний тиждень. Я здав квитки й почав шукати нову бригаду. Бачить Бог, я зробив все, що міг, але не доля. 

За кілька днів активних пошуків я знайшов нову бригаду через LobbyX. В ній відразу сказали, що мобілізація офіцерів за рекрутингом займе кілька місяців і детально пояснили, що буде відбуватися на кожному з етапів. Я почав рекрутинг заново.

Мобілізуватись до бажаної для себе бригади за відповідною посадою, якщо не маєш знайомих у ній чи зв’язків — виявилось непростим завданням.

Днями зателефонували з попередньої бригади й сказали приїхати. Запропонували новий план — пройти ВЛК в місцевому ТЦК за кілька годин і відразу підписати контракт. Про обрану раніше посаду ні слова. Також кажуть, що не від них залежить час перевірки. Пройдений ВЛК у мене вже є, що з ним робити? Просто скіпнути? То навіщо я його проходив? Витрачав час і гроші на дорогу. І де гарантія, що це перевірений ТЦК і мене «не кинуть». Я відмовився від такого варіанту, пояснивши, що обрав іншу бригаду. На цьому ми мирно розійшлися.