Уявіть собі двох жінок із Вінниччини — з повними родинами, вищою освітою, кожна з яких виховує по двоє дітей. Одна — дружина поліцейського, інша — дружина військовослужбовця ЗСУ. Але саме вони, за версією СБУ, готували жахливий теракт на Київщині. Їх звинувачують у плануванні вибуху біля підрозділу українських захисників, який міг забрати життя багатьох людей.
Служба безпеки заявляє, що зірвала ці плани, розкривши агентурну мережу, до якої входили дружина поліцейського офіцера громади та дружина колишнього працівника військкомату з Теплика.
Якщо ці звинувачення знайдуть підтвердження в суді, ми матимемо справу не просто з вибухівкою чи зрадою. Це буде гіркий удар із середини — відкрита рана, що демонструє не лише підступність ворога, а й нашу іноді недостатню готовність мислити у контексті війни. Російські спецслужби здатні свідомо або «втемну» використати навіть тих, кого ніхто й не запідозрив би, вкотре нагадуючи: пильність — найцінніша зброя, і втрачати її не можна ні на мить.
Усі подробиці – у розслідуванні журналістів «Ми Вінничани».
Діалектика повідомлень СБУ від січня до липня
Управління СБУ у Львівській області 3 липня 2025 року повідомило про завершення досудового розслідування у справі щодо підготовки теракту, який планувала керована з росії агентурна мережа проти Сил оборони України на Київщині. За словами речників спецслужби, завдяки оперативній роботі контррозвідки вибух вдалося попередити.
Як інформували у Службі безпеки, до складу злочинної групи, зокрема, входили троє осіб: дві мешканки Вінниччини та неповнолітній студент із Кіровоградської області. Жінки виготовили саморобний вибуховий пристрій і сховали його у тайнику, а хлопець мав закласти вибухівку біля будівлі, де розташовувався один із підрозділів Збройних сил. Усі підозрювані були затримані, обвинувальні акти щодо них передано до суду, зловмисникам загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Про викриття саме цієї, як її охрестили в СБУ, «агентурної мережі», що діяла за завданням російських спецслужб і готувала теракт на Київщині, Служба безпеки вперше повідомила ще 6 січня 2025 року. За оприлюдненою тоді інформацією, до складу групи входили четверо осіб, серед яких — 16-річний студент. Саме йому доручили доставити вибухівку до військового об’єкта, переодягнувшись у форму Збройних сил України.
За даними слідства, юнак отримав від кураторів з росії координати схрону, де забрав підготовлений вибуховий пристрій і комплект військової форми. Вказаний схрон був облаштований іншим учасником мережі, 19-річним юнаком, який до цього перевіз туди вибухівку і форму з іншого тайника. Початкову схованку, у свою чергу, організували дві мешканки Вінниччини. Вони, керуючись відеоінструкцією від російського куратора, виготовили саморобний вибуховий пристрій і заховали його у визначеному місці.
Слідство встановило, що всі четверо діяли незалежно одне від одного і не були знайомі між собою. Їх об’єднував спільний координатор із росії, який керував діями учасників групи дистанційно.
За задумом російських кураторів, теракт мав створити враження про внутрішній конфлікт у лавах Сил оборони. За легендою окупантів, вибух мав виглядати як акт протесту «одного військовослужбовця проти інших».
Особливо цинічною виглядає деталь, озвучена СБУ: неповнолітній виконавець не знав, що сам мав стати жертвою. За оперативними даними, російська сторона планувала дистанційно активувати вибухівку в той момент, коли хлопець перебуватиме всередині будівлі. І цього не сталося тільки завдяки тому, що українські спецпризначенці встигли замінити реальну вибухівку муляжем.
У січневому повідомленні СБУ наголошувалося, що слідчі повідомили фігурантам про підозру за двома статтями КК України:
- ч. 2 ст. 111 — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану;
- ч. 2 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
У липневому оновленні спецслужба оприлюднила додаткові деталі, зокрема — уточнену структуру групи та повну правову кваліфікацію дій підозрюваних. Цього разу йдеться вже про чотири статті КК України:
- ч. 2 ст. 111 — державна зрада;
- ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю;
- ч. 1 ст. 263-1 — незаконне виготовлення вибухових пристроїв;
- ч. 2 ст. 258 — терористичний акт.
Варто звернути увагу, що в липневому повідомленні СБУ вже не згадує про четвертого 19-річного учасника групи, про якого йшлося у січні. Це може свідчити як про уточнення персонального складу групи, так і про зміну процесуального статусу фігуранта в ході розслідування.
У СБУ, звісно, імен підозрюваних не назвали. Втім, «Ми Вінничани» встановили, про кого саме йдеться. За нашою інформацією, до суду скеровано обвинувальні акти стосовно трьох осіб, яким інкримінують підготовку теракту: двох мешканок Вінниччини — Інни Гевко та Руслани Литвинюк, а також студента з Кіровоградської області Ярослава Самарського (прізвище змінено з огляду на його неповноліття).
Досудове розслідування встановило, що в грудні 2024 року російські спецслужби, використовуючи месенджер Telegram, залучили до співпраці Інну Гевко — жительку селища Теплик Вінницької області. За версією обвинувачення, жінка погодилася виконувати завдання ворожої сторони за грошову винагороду, чітко усвідомлюючи, що має справу з представниками держави-агресора.
Втім, сама Гевко та її захист категорично заперечують ці обвинувачення. Вони наполягають, що підозра є необґрунтованою, а докази — штучно сформованими органом досудового розслідування. За словами захисту, Гевко не мала на меті вчинення будь-яких підривів, а діяла виключно за вказівками особи, яка, як вона вважала, є громадянином України. Зі свого боку, підозрювана переконана, що намагалася допомогти українським військовим і була впевнена: її дії не завдадуть шкоди, а, навпаки, принесуть користь Силам оборони.
Подібну позицію озвучує і спільниця Гевко — Руслана Литвинюк, також мешканка Теплика.
Що планували підірвати
Журналістам «Ми Вінничани» вдалося ознайомитися з матеріалами досудового розслідування. Згідно з версією обвинувачення, підозрювані мали чітко визначені ролі у підготовці теракту, і загальна картина злочину виглядає наступним чином:
- Інна Гевко та Руслана Литвинюк: У період до 19 грудня 2024 року Гевко та Литвинюк виготовили саморобний вибуховий пристрій, що складався з суміші нітрату амонію та порошкоподібного алюмінію (загальна вага – близько 4,216 кг), із додаванням бензину, металевих гаек та гексаметилентрипероксиддіаміну (ГМТД) як детонатора. Пристрій містився в полімерній ємності, обмотаній стрічкою, з електронним механізмом приведення в дію. 19 грудня, приблизно о 14:00, на автомобілі Opel Vectra вони доставили вибухівку до лісового масиву поблизу готелю «Шале» (с. Віта-Поштова, Київська область), де залишили його разом із тактичним рюкзаком та військовою формою ЗСУ, придбаною за 8600 грн. у фірми «SM Group». Закладка була зроблена за вказівками російських кураторів.
- Ярослав Самарський: Неповнолітній студент із Світловодська Кіровоградської області, 20 грудня 2024 року прибув до готелю «Шале», де забрав із коридору два рюкзаки – один із вибуховим пристроєм, інший із формою ЗСУ. Переодягнувшись у камуфляж, він на таксі вирушив до будівлі «Бібліотеки для дорослих та дітей» у місті Боярка на Київщині, де розміщено комунальне підприємство «Муніципальна безпека». Близько 14:30 він залишив рюкзак із вибухівкою на кріслі біля входу, додавши аркуш із написом «ҐСТ отдать майору» та 10 000 грн. із позначками «ҐУР» на купюрах, щоб створити ілюзію внутрішнього конфлікту. Самарський не знав, що пристрій планували підірвати дистанційно через під’єднаний мобільний телефон марки Sigma.
Портрети обвинувачуваних
- Інна Гевко: Уродженка села Іванів Вінницької області, косметолог, одружена, має двох дітей. Дружина поліцейського офіцера громади Богдана Мирончика, який працює в Теплику. Раніше не судима.
- Руслана Литвинюк: Уродженка міста Конотоп Сумської області, з вищою економічною освітою, непрацююча, одружена, має двох синів. Дружина Олександра Литвинюка, військовослужбовця ЗСУ, який раніше очолював службу захисту інформації Теплицького військкомату. Раніше не судима.
- Ярослав Самарський: 16-річний уродженець Світловодська, студент ПТУ №5 у Світловодську за спеціальністю слюсар-тракторист-водій, неодружений, раніше не судимий.
Дружина поліцейського офіцера громади селища Теплик уже пів року перебуває в СІЗО Львова — її обвинувачують у підготовці теракту на Київщині
Запобіжні заходи
СБУ своєчасно замінила саморобний вибуховий пристрій, запобігши вибуху в громадському місці. Під час обшуків у підозрюваних вилучено 3159 г вибухової суміші, мобільні телефони з доказами співпраці з ворогом та інші речові докази. Усі троє затримані 20 грудня 2024 року та перебувають під арештом без прав внесення застави у СІЗО (Львівська установа виконання покарань №19).
Чи справді заради грошей?
За версією слідства, усі учасники підготовки теракту, зокрема й дві мешканки Вінниччини, керувалися корисливими мотивами. Водночас, згідно з декларацією за 2024 рік поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділення поліції №1 Гайсинського райуправління Богдана Мирончика, його родина явно не бідувала.
Річний дохід голови сім’ї у вигляді зарплати склав 511 675 гривень. У власності поліцейського нерухомого майна не зазначено, однак він користується двома житловими будинками в селищі Теплик: один площею 130 кв. м (придбаний у 2016 році іншими особами), інший — придбаний у 2010 році, також оформлений на третю особу. Окрім того, Мирончик користується автомобілем Subaru Forester 2020 року випуску, зареєстрованим на іншу особу (імовірно, родичку його дружини).
Його дружина, Інна Гевко, задекларувала дохід від підприємницької діяльності в розмірі 78 000 гривень, а також 2 708 гривень — як плату за оренду майна. Вона є власницею квартири у Вінниці площею 44 кв. м, придбаної у 2017 році, а також користується згаданими будинками у Теплику.
Після початку повномасштабної війни Інна Гевко стала власницею двох земельних ділянок на Вінниччині: площею 1506 кв. м у Теплику та 23 211 кв. м у селі Велика Мочулка.
Додати коментар