Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
22 квітня 2024
9,9 °C
пасмурно

Новини

Вінниця
«ЦЕ ДУЖЕ МАГІЧНА І САКРАЛЬНА РІЧ»: ЯК У ВІННИЦІ ВЧИЛИСЯ ПИСАНКАРСТВУ
10 квітня 2023, 19:10
«ЦЕ ДУЖЕ МАГІЧНА І САКРАЛЬНА РІЧ»: ЯК У ВІННИЦІ ВЧИЛИСЯ ПИСАНКАРСТВУ

На майстер-класі відкривали секрети та сакральні символи писанкарства

В Україні є чимало національних обрядових традицій. Наприклад, напередодні Великодня українки писали писанки. Кожна з них є особливою, адже містить багато сакральних символів. Під час повномасштабної війни ритуал виготовлення писанок набуває особливого змісту. I-VIN.INFO побував на майстер-класі від шанувальниці писанок, художниці Ганни Мізик. На ньому, серед іншого, дізнався про те, яку роль відігравала писанка в житті наших предків.

Як розповідає про себе Ганна Мізик ( і представляється Ганнусею) вона не сприймає себе як етнологиню. Лише цікавиться писанкарством. Пише писанки ще з дитинства, і її улюблене свято – Великдень.

«Намагаюся у своїй творчості впроваджувати українську національну культуру. Досліджую традиції та прагну залишити їх. З дитинства щороку писала писанки. З часом почала цікавитися цим із художньої точки зору, більше дізнаватися походження цієї традиції», - зазначає вона.

За її словами, писанка з’явилася раніше за крашанку. Крашанка – це яйце, пофарбоване в один колір, традиційно червоного кольору. Звичай фарбувати крашанки, за християнськими віруваннями, походить від святої Марії Магдалини. Саме вона повідомила римському імператору Тиберію про воскресіння Ісуса.

«До імператора було заборонено приходити з пустими руками, тому в якості подарунку вона дала йому яйце. Тиберій їй не повірив і сказав: «Я повірю тобі, коли це яйце почервоніє». І просто на його очах воно стало кольору крові, пролитої Ісусом на хресті. Вважається, що тоді народився звичай фарбувати яйця у червоний колір», - каже майстриня.

Через це червона крашанка символізує воскресіння Христа. А писанка з’явилась раніше та є язичницькою традицією. Як зауважує Ганнуся, люди звикли асоціювати писанки з Великоднем, але вони не є символом воскресіння Христа.

«Писанка є оберегом. Загалом люди раніше вважали, що новий рік приходив не 1 січня, а навесні. І це логічно, тому що зима вважалася порою завмирання, коли все спить, помирає, а навесні все розквітає та народжується. Саме від весни відраховували новий рік. Важливими для язичницьких часів були й сонцестояння, і якраз навесні починає «рости» сонечко. Люди співають веснянки. Насправді, наші предки дуже сильно переживали, чи настане весна чи ні, чи переможе вона зиму», - розповідає Ганна Мізик.

Саме тому існувало багато традицій, які пов’язані із закликанням весни. До речі, писанки теж відносяться до весняного циклу. Їх вважають народженням нового, а саме яйце – символом зародження життя, а також його символом сонця, нового року, який наступав.

За словами художниці, писанки писали півроку: від Водохреща і до тих пір, коли день починає збільшуватись.

«Якщо дуже хочеться, писати писанки можна й після Великодня. Цей оберіг вішали в місцях, де був потрібен захист. Наприклад, біля ліжка, колиски. Він символізував початок життя, родючість. Це дуже сильна, магічна і сакральна річ. Була ще прикмета: якщо писанку взимку закопати, а навесні відкопати цілою, це знак хорошого урожаю. Якщо писанка розбивалася, її можна закопати у садку», - каже майстриня.

Проте не завжди писанки використовували задля захисту, говорить художниця. Бувало, що підкладали пусті видуті яйця, аби когось наврочити, або щоб він збіднів, захворів або у нього не народилась дитина.

«Також вірили, якщо писанка розбивалась, це не є щось лихе, а навпаки щось класне. Бо писанку вважали оберегом. Через це думали, що якійсь злі сили хотіли на вас напасти, а писанка взяла на себе весь удар, ось вона тріснула і вас захистила. Писанки писали тільки жінки. І взагалі всі весняні обряди більше стосувались жінок. Якщо веснянки співали молоді дівчатка, дітки, то писанки писали старші. І обов’язково робили це на самоті. Писанку сприймали як неймовірний та чудовий подарунок», - зауважує вона.

Аби правильно та з добром написати писанку, художниця радить спочатку вирішити, для кого її будете створювати. Потім подумати, що хочете побажати цій людині. Далі обираєте, що хочете закодувати у писанку. А коли пишете писанку, думайте про цю людину і бажайте їй хорошого.

«Раніше це був дуже інтимний, сакральний процес, і варто було медитативнобути в процесі. Часто співали пісні, молились. І потім цю писанку можна подарувати людині. Уявляєте, якщо людина розуміє, що ви вклали в ту писанку, який це потужний та позитивний оберіг! Ось тому перед початком варто налаштуватися. І важливо писати писанки не через те, що це прикольно і модно, а щоб потім подарувати комусь це добро», - наголошує майстриня.

Для написання писанок краще обирати домашні яйця. Як запевняє майстриня, зараз можна піти на ринок і в бабусі придбати домашні яйця.

«Якось мені подруга з Коломиї розповіла, якщо все правильно зробити і з добрими думками писати писанку, то яйце всередині не засмердиться, а має зсохнутись», - заспокоює Ганна Мізик.

Зазвичай для писанок зберігали яйця, які курка вперше знесла, адже вони маленькі та дуже з міцною шкарлупою. Їх вважали ідеальними для писанок. Раніше фарбу брали з відварів, ягід, лушпиння тощо. Навіть зараз є любителі, які пишуть писанки такими натуральними барвниками. До того ж у кожному регіоні України писанкарство мало свої символи та фігури. Навіть на Східному Поділлі та Західному є відмінності.

«Вінницька, Хмельницька область відноситься до Східного Поділля. А до Західного, яке ще називають Галицьке Поділля, відноситься територія від Тернополя до Хмільницького. На Західному Поділлі малюють все з крапочками, викрутасами, завертушками. А на Східному Поділлі – геометричні орнаменти з квіточками, рослинами. Рослинні орнаменти стилізовані до геометричних», - зауважує майстриня.

Окрім цього, на писанках найчастіше зустрічаються чорний та червоні кольори. Бувають і контрастні кольори: білий та чорний, помаранчевий та чорний, жовтий та чорний. На подільських писанках переважають рослини, а тварин чи зображень людини рідко малюють. Також існує ціла символіка для писанок.

«На перший погляд здається, що це ієрогліфи. Проте, якщо детальніше розгледіти, можна зрозуміти всю логіку та світогляд людей, які це придумали. Якщо згадати, що за дохристиянських часів було багато богів, яким вони поклонялись, і кожен Бог відповідав за різні напрямки: хтось за землю, хтось за небо та інше. Тому аби в тебе сталось щось класне, тобі треба ніби помолитися цьому Богу, і написати якийсь знак. Вони так і просили здоров’я, дітей та родючість, малюючи відповідні знаки», - каже Ганнуся.

Наприклад, якщо намалювати лінії, які символізують дощ і символ зерна, це означає, що ви хочете, аби був гарний врожай. Часто ще малюють птахів, адже це багатозначний символ. І недарма часто зображують жайворонків,бо це одна із перших птахів, що прилітає.

Для написання власної писанки Ганнуся Мізик радить вибирати яйця без деформацій та нерівностей на поверхні. Перед початком варто обробити яйце оцтом. Потім наносити писаком та воском малюнок і далі продовжувати писати свій виріб із хорошим настроєм та світлими думками.

Що там ШІ?

Ми запитали у штучного інтелекту, що таке писанка. Ось що відповідає ШІ:

«Писанка – це традиційне українське яйце, яке має особливу символіку та оздоблюється різноманітними узорами та малюнками. Для створення писанок використовують курячі, перепелині або інші види яєць, які перед оздобленням варять у спеціальних фарбах різних кольорів. Потім на яйце наносять малюнки восковою ручкою, яка затвердіває під час занурення яйця в інші фарби. Після зняття воску з яйця залишається малюнок, який стає яскравим елементом декору. Писанки мають глибокі корені в українській культурі та відображають різноманітні символічні значення. Вони є важливим елементом святкування Великодня в Україні та інших країнах світу, де присутні українські громади».

Увага! Інформація від ШІ (принаймні, частково) може не відповідати дійсності, будьте пильними!

Фото та відео
Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар