Статті

Внутрішньоутробна інфекція - хвороба плоду або новонародженого, що виникла внаслідок його зараження збудником якого-небудь інфекційного захворювання.

Зараз адекватні статистичні дані по внутрішньоутробних інфекціях відсутні. Проте існують окремі дослідження, що свідчать про значну поширеність внутрішньоутробних інфекцій. Так нормальну вагінальну мікрофлору виявляють менш ніж у 50 вагітних. У останнє десятиліття простежується тенденція до збільшення частки внутрішньоутробних інфекцій в структурі перинатальної смертності. Найчастіше внутрішньоутробні інфекції викликає до 80% вірусно-бактеріальна мікрофлора.

Вважають, що при важкому ураженні плоду в його інфікуванні бере участь не менше трьох різних вірусів. Для більшості бактерій плацентарний бар'єр непроникний, проте інфікування може виникати при ушкодженні плаценти і формуванні хронічної фетоплацентарної недостатності. Ризик внутрішньоутробних інфекцій пов'язаний не стільки з гострими інфекційними захворюваннями під час вагітності, скільки з наявністю у майбутньої матері хронічної патології і різних ускладнень вагітності.

Клінічна картина внутрішньоутробних інфекцій істотно залежить від часу і шляху інфікування. У перші 8-10 тижнів внутрішньоутробного розвитку процес закінчується або загибеллю ембріона, або формуванням вроджених вад розвитку. Інфікування на пізніших термінах викликає затримку внутрішньоутробного розвитку плоду.

При локалізованих формах внутрішньоутробних інфекцій відбувається ураження внутрішніх органів і ЦНС. Процес формування мозку плоду триває впродовж усієї вагітності, тому вроджені вади розвитку і ураження ЦНС реєструють значно частіше, ніж патологію інших органів. Можливий безсимптомний початок з подальшим розгортанням клінічної картини (відстрочена патологія): гіпертензійно-гідроцефальний синдром, прогресуюча катаракта, цукровий діабет, гепатит, патологія сечовидільної системи і т.д.

Діагностика внутрішньоутробних інфекцій здійснюється на різних термінах вагітності із застосуванням сучасних методів діагностики. Результати яких обов´язково оцінюються в комплексі з клінічними проявами. Але немає сенсу проводити лабораторну діагностику внутрішньоутробної інфекції усім новонародженим. Обстеження показане при підозрі на внутрішньоутробну інфекцію, причому провести його необхідно в перші години життя дитини. Профілактичне обстеження жінок, які відносяться до групи ризику при внутрішньоутробних інфекціях, необхідно починати до вагітності, та в разі необхідності проходити повторне обстеження після консультації у лікаря.

При генералізованій внутрішньоутробній інфекції прогноз несприятливий: летальність досягає 80%. У дітей, що вижили після важких форм менінгоенцефаліту або фетального гепатиту, формується груба затримка психомоторного розвитку або хронічний гепатит. При локалізованих формах внутрішньоутробних інфекцій прогноз головним чином залежить від наявності супутніх патологічних станів, своєчасності й адекватності лікування. До найбільш тяжких наслідків призводить ураження ЦНС. Проте і при іншій локалізації процесу не виключено серйозне ураження багатьох органів. Мало- або безсимптомний перебіг внутрішньоутробних інфекцій надалі призводить до розвитку відстроченої патології.