Статті

Спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Щоб отримати спадщину, спадкоємець (як за законом, так і за заповітом), повинен її прийняти. Строк для прийняття спадщини:  шість місяців з дня смерті спадкодавця.

Прийняття можливе двома способами:

1.Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця не заявив про відмову від неї.

2.Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно разом із спадкодавцем, має подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини не відмовилися від неї за згодою органів опіки і піклування.

Заява подається за місцем відкриття спадщини  - за  останнім місцем проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна спадкодавця; за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем останнього проживання. У випадку пересилання такої заяви поштою, підпис заявника на ній має бути нотаріально засвідчено.

Якщо спадкоємець протягом цього строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини.

У разі відсутності такої згоди спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, має право звернутися до суду за визначенням йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Член Молодіжної Організації Журналістів Мельник О.П.