Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
21 серпня 2019
30,0 °C
ясно

Статті

СИНДРОМ РАПТОВОЇ СМЕРТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ
17 січня 2014, 00:00
СИНДРОМ РАПТОВОЇ СМЕРТІ НОВОНАРОДЖЕНИХ

Раптова смерть можлива в будь-якому віці, але вона особливо трагічна, коли торкається дітей. Щорічно майже 10000 немовлят вмирають внаслідок синдрому раптової смерті, відомого також під назвою "смерть в колисці".

Для пояснення цього явища було запропоновано понад 70 різних теорій, наприклад: дитина задихнулася під час сну в одному ліжку з батьками, алергія на молоко, збільшення вилочкової залози. Але головне порушення, мабуть, обумовлено недосконалістю функції зовнішнього дихання у немовляти. У всякому разі, смерть обумовлена швидше зупинкою дихання, ніж припиненням серцевої діяльності, тому дитину можна реанімувати шляхом відновлення саме вентиляційної функції. Частота синдрому має вікові коливання в межах від 1 місяця до 1 року з піками у віці 2 і 4 місяці. Найчастіше - це недоношені діти або немовлята менших розмірів для даного віку. У період розвитку синдрому 30-50% немовлят без ознак будь-яких інших захворювань мають гостру інфекцію, звичайно з локалізацією у верхніх дихальних шляхах. Імовірність виникнення синдрому є вищою в зимові місяці і під час сну дитини.

Всі немовлята котрі пережили синдром раптової смерті, як правило, госпіталізуються. Оцінка стану таких дітей передбачає виключення причинних факторів і визначення ступеня ризику повторного виникнення. Оцінка стану дитини включає ретельний збір анамнезу з урахуванням перинатальних і епідеміологічних факторів. Оскільки схильність до раптової смерті носить спадковий характер, необхідно з'ясувати, чи не було в сім'ї інших раптово померлих немовлят.

Для дітей, які перенесли синдром, рекомендуються дві основні тактики лікування. При лікуванні у недоношених дітей часто використовуються кофеїн і теофілін, котрі мають центральну збудливу дію. Другим напрямком у лікуванні є контроль в домашніх умовах. Обладнання для домашнього спостереження подібних хворих звичайно дозволяє виміряти амплітуду рухів грудної клітки і частоту серцебиття.

Рішення про припинення моніторингу зазвичай приймається дільничним лікарем. Як правило, домашнє спостереження продовжується 6-8 місяців. Критеріями для припинення домашнього моніторингу є: 2-3-місячний період без епізодів, які вимагають проведення стимуляції або реанімації; 3-місячний період без синдрому тривалістю 20 секунд або більше; поліпшення неврологічного захворювання, у зв'язку з яким і здійснювався даний моніторинг.

Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар