Статті

Батьки вибрали для сина найкращу школу. Вранці дідусь повів онука до школи. Коли дідусь і онук увійшли на подвір'я, їх оточили діти.

- Який смішний старий! - засміявся один хлопчик.

- Ей, маленький товстун, - скорчив пику інший.

Діти кричали і стрибали навколо діда і онука. Тут вчитель шарпнув за дзвінок, оголошуючи початок уроку, і діти втекли. Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов на вулицю.

- Ура, я не піду в школу, - зрадів хлопчик.

- Підеш, але не в цю, - сердито відповів дідусь. - Я сам знайду тобі школу.

Дідусь відвів онука в свій будинок, доручив його турботам бабусі, а сам пішов шукати кращого вчителя. Побачивши якусь школу, він заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. У деяких школах діти не звертали на старенького уваги, в інших - дражнили його. Дідусь мовчки повертався і йшов. Нарешті, він увійшов в крихітний дворик маленької школи і втомлено притулився до огорожі. Задзвенів дзвінок, і діти висипали на подвір'я.

- Дідусю, вам погано, принести води? - почувся голосок.

- У нас у дворі є лавка, сідайте, будь ласка, - запропонував один хлопчик.

- Хочете, я покличу вчителя? - запитала інша дитина.

Незабаром у двір вийшов молодий учитель. Дідусь привітався і сказав:

- Нарешті, я знайшов найкращу школу для мого внука.

- Ви помиляєтеся, дідусю, наша школа не найкраща. Вона маленька і тісна.

Старенький не став сперечатися. Він про все домовився з учителем і пішов. Увечері мама хлопчика запитала дідуся:

- Чому Ви думаєте, що знайшли найкращого вчителя?