Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
28 лютого 2024
7,7 °C
пасмурно

Статті

Сірка: кому потрібна та як забезпечити нею рослини?
15 грудня 2023, 18:38
Сірка: кому потрібна та як забезпечити нею рослини?Сірка: кому потрібна та як забезпечити нею рослини?

Протягом останніх років аграрії все більше приділяють увагу важливості застосування сірковмісних добрив на сільськогосподарських культурах. Чому? Давайте розбиратися!

 

На потребу у застосуванні сірковмісних добрив вплинула низка факторів:

  • збільшення рівня врожайності, відповідно і виносу елементів живлення з ґрунту;
  • зменшення застосування органічних добрив;
  • порушення технології обробітку ґрунту, що призвело до зниження рівня родючості, зменшивши запаси сірки в орному шарі.

Додатковим негативним фактором у забезпеченні рослин сіркою стало зменшення викидів промисловості, адже сірка також утворюється при спалюванні викопних видів палива і надходить у ґрунт з опадами. Дефіцит з’являється і в результаті застосування азотних добрив без сірки. Втім, для різних культур потреба у сірці різна і залежить від біологічних особливостей культури.

Як сірка впливає на рослини?

Найбільше сірки потребують олійні, бобові та овочеві культури, а також цукровий буряк. Їх потреба у сірчаному живленні пояснюється функціями сірки, які вона виконує у рослині. Сірка входить до складу усіх живих клітин, покращує засвоєння азоту, оскільки вона необхідна в процесі синтезу білків, а також вітамінів групи B та ферментів, покращує захисні функції рослин до хвороб та шкідників. Ферменти впливають на перебіг біохімічних процесів у рослині – вони зменшують кількість нітратів у рослинах, що має велике значення в овочівництві. Велике значення сірки проявляється у фіксації атмосферного азоту бульбочковими бактеріями, тому сірка у живленні бобових культур є надважливою. Також вона є ключовим компонентом важливих амінокислот: метіоніну, цистеїну та цистину. Сірка бере участь у синтезі хлорофілу та лігніну, який зміцнює механічні тканини рослин. Завдяки дії даних біохімічних та фізіологічних функцій, забезпечення рослин сіркою допомагає у формуванні якісних та кількісних показників продукції. У олійних культур покращується та збільшується вміст олії, у бобових – вміст протеїну, у зернових – глютену, у коренеплодах цукрового буряка покращується вміст сахарози, а у бульбах картоплі – крохмалю.

Дефіцит сірки спричиняє зниження врожайності

Сірка, на відміну від азоту, малорухлива у рослині, тому її реутилізація (переміщення поживних речовин від старих листків до нових) незначна. Це призводить до прояву дефіциту на верхній частині рослин. Молоді листки жовтіють та стають світло-зеленими, пошкоджується точка росту, затримується ріст та розвиток рослин. Стебла стають ламкими, знижується стійкість до негативних факторів навколишнього середовища, хвороб та шкідників. Дефіцит сірки у рослин спричиняє порушення синтезу білків та хлорофілу, збільшується кількість азоту у небілковій формі або у формі нітратів. Це впливає на погіршення якісних показників продукції. У випадку впливу нестачі сірки з ранніх фаз розвитку рослин і особливо під час формування та розвитку зерна спричиняє і суттєве зниження врожайності.

Рослини можуть засвоювати сірку з атмосфери у формі окисненої сірки SO2, але основне надходження відбувається з ґрунту кореневою системою у формі аніона SO4, а також за допомогою листових підживлень. Аніон SO4 є мобільним елементом у ґрунті, тому доступність сірки в ґрунтовому розчині може змінюватись у залежності від ґрунтово-кліматичних умов. Найбільше значення має випадання значної кількості опадів, що викликає промивання SO4 по ґрунтовому профілю, особливо на ґрунтах легкого гранулометричного складу.

Відповідно до ґрунтових умов, сірка у ґрунті представлена неорганічними формами у вигляді елементарної сірки або різними видами її окислених форм (сульфати, сульфіди, тіосульфати), що становить 10-20% від загального об’єму. Основна її частина (в межах 80-90%) знаходиться у вигляді органіки й стає доступною для рослин лише після мінералізації органічних решток.

Даний процес проходить за допомогою мікроорганізмів при наявності вологи та сприятливої температури (18-25 Сº), як за аеробних, так і анаеробних умов. Проте у випадку відсутності повітря (близьке залягання ґрунтових вод до поверхні, весняні паводки), утворюється лише сірководень. Отже, природне забезпечення рослин сіркою залежить від ґрунтово-кліматичних умов, тому зі зменшенням рівня родючості ґрунту, при застосуванні технології No-Till або при високій його щільності (анаеробні умови) та збільшенням рівня запланованої врожайності, дефіцит сірки може стати лімітуючим фактором. Такі фактори як тривала прохолодна весна, посів у непрогрітий ґрунт обмежуватимуть рослини у забезпеченні сіркою на перших етапах розвитку, що буде суттєво знижувати врожай.

 

Чому потрібно забезпечити ґрунт сіркою?

Забезпечити живлення рослин сіркою можна на усіх етапах росту та розвитку рослин. Необхідно працювати заздалегідь, використовуючи органічні рештки попередньої культури та покращувати умови їх мінералізації. Наприклад, вирощування сидератів дозволить акумулювати до 3 кг сірки із мінералізації 1 т зеленої маси. Ефективним є застосування органічних добрив під основний обробіток, де в середньому 1 т органіки (після її мінералізації) забезпечить надходження 0,5 кг/га сірки. На малородючих ґрунтах та ґрунтах легкого гранулометричного складу важливо запобігати промиванню сірки та створити пролонговану її дію.

Ефективним для цього буде використання елементарної сірки з бентонітом, що містить 90 % сірки. Застосування таких продуктів в нормі 50-100 кг/га може забезпечити потребу рослин впродовж декількох років, при відповідних умовах її окиснення до SO4.

За прохолодних ранньовесняних умов, внаслідок слабкої мінералізації та дії інших негативних чинників, рослини відчуватимуть дефіцит сірки, який проявляється як на ярих, так і на озимих культурах. В таких випадках ефективним буде застосування мінеральних добрив, що містять сірку у формі SO4. З азотних – це Сульфат амонію зі вмістом сірки 24% (у перерахунку у формі SO3-60%), Селітра із сіркою 13% 12% та 7 % відповідно (в перерахунку у формі SO3), а також гранульований сульфат магнію де окрім 35% сірки на форму SO3 міститься 20% оксиду магнію, що додатково є джерелом магнію та рекомендовано для кислих ґрунтів. Ці види добрив найкраще підходять для застосування у перші підживлення озимих культур.

Для припосівного внесення сірки під с.-г. культури, необхідно використовувати комплексні сірковмісні NPK, NP. Вони зможуть задовольнити потребу рослин у сірці на перших етапах вегетації.

Отже, для попередження дефіциту сірки, а також для подолання її нестачі протягом вегетації рослин, ефективним є листове підживлення сульфатом магнію, сульфатом калію. Це допоможе покращити живлення рослини сіркою протягом вегетації, особливо в критичні періоди росту та розвитку.

Для визначення економічно обґрунтованих норм застосування як сірки, так і інших елементів живлення, необхідно проводити комплексний аналіз ґрунту, що допоможе зробити вибір необхідних видів добрив. Розуміння значення сірки для рослин допоможе правильно використовувати як органічні, так і мінеральні добрива, тим самим поліпшуючи врожайність та підвищуючи прибуток.

 

Микола Саранча,

Агроном-експерт

Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар