Статті

Кохати і кохатись під час війни – це більш ніж нормально! Але при цьому слід пильнувати за сексуальним здоров’ям. Бо, по-перше, кожен і кожна з нас зараз зовсім по-іншому цінує життя. По-друге, під час нинішніх подій ми особливо переосмислили стосунки і важливість рідних. По-третє, воєнний контекст вимагає більшої безпечності, турботливості, обережності – стосовно соціально небезпечних захворювань, зокрема. Але давайте про все по порядку.

Будь-яка реакція — нормальна

Впродовж останніх місяців кожен з нас зіткнувся з різними думками й відчуттями стосовно сексу. Іноді навіть кожен наступний тиждень чи місяць накриває протилежним до того, що було раніше. Коли психіка перебуває у стані постійної напруги, люди реагують у різний спосіб – тим паче стосовно іншої людини, яка має власні обставини. Також жіноче і чоловіче сприйняття ситуації може відрізнятися. Але в контексті війни йдеться не лише про психосоматику тіла і пригніченість лібідо, а й про ряд інших важливих нюансів, які впливають на сексуальну поведінку і можуть змінювати її.

Будучи в стресовому стані, людський організм активно виробляє гормон кортизол, який в свою чергу впливає на всю ендокринну систему. Водночас знижується рівень статевих гормонів і людина може перестати відчувати збудження – маючи стійке відчуття, що секс загалом не потрібен.

Також багатьом стало близьким почуття провини і з’явилось внутрішнє “табу” на задоволення в час, коли очевидно інші переживають болючі втрати. У частини жінок внаслідок воєнних подій репродуктивна функція може ставитись “на паузу”, — наприклад, зникає менструація. В інших навпаки розвивається гіперсексуальність, основою для чого слугує еволюційний механізм: бажання залишити потомство перед загрозою смерті. А іноді люди використовують секс як спосіб повернути собі відчуття контролю і, зрештою, отримати позитивні емоції. Як зниження так і підвищення лібідо є нормальними реакціями на події, які нині стали реальністю для десятків мільйонів українців та українок.

Слід визнати, що перепон для нормального сексуального життя виникло чимало: фізична та психоемоційна втома, загострення міжособистісних конфліктів, потреба ділити з кимось житло (а отже, відсутність особистого простору), підвищена тривожність, відсутність повноцінного сну, інформація про насильство у новинному просторі — що може вести до повного небажання сексуальної близькості.

Секс продовжується

Попри весь спектр вищеперелічених факторів, кохати і кохатись під час війни нормально, тому життя українців та українок має продовжуватися. І варто пам’ятати, що грамотний підхід до сексуального здоров’я є дуже важливим — це допомагає не лише захистити тіло і психіку, а й гарантувати без перебільшення безпечне і щасливе майбутнє.

Що означає сексуальне здоров’я та які компоненти включає?

• безпечний секс, що приносить задоволення
• позитивне й шанобливе ставлення до сексуальності і стосунків
• відсутність будь-якого примусу, дискримінації чи насильства
• можливість народжувати дітей
• свобода вирішувати, коли, як часто і чи взагалі народжувати дітей

Що допомагає підтримувати сексуальне здоров’я на належному рівні? По-перше, це розуміння ризиків незахищеної сексуальної активності. По-друге, вибір і застосування вдалих методів контрацепції. І по-третє, своєчасна профілактика захворювань і якісні медичні послуги.

Чому це особливо важливо в часі війни?

Мусимо розуміти, що війна “відкриває дорогу” соціально небезпечним захворюванням і стимулює їх поширення. По-перше, порівняно з мирним часом суттєво зростає кількість контактів з кров’ю і значно рідше є можливість гарантувати безпечність цих контактів (провести дослідження крові чи забезпечити добру дезінфекцію, до прикладу). Військові, парамедики і медичні працівники перебувають під особливо високою загрозою інфікувань, але також тату чи пірсинг (якщо людина – реципієнт препаратів крові, переливання крові, отримувала травми у ДТП, мала досвід бійки до крові) – це все про ризик. По-друге, зростають масштаби ризикованої сексуальної поведінки: зокрема, йдеться про використання військовослужбовцями сексуальних послуг за винагороду, які часто надаються без належного захисту. Згодом ці військові повертаються до цивільного життя і невиявлені інфекції можуть передаватись далі їх рідним і/чи новим статевим партнерам/кам. По-третє, на жаль, на війні має місце сексуальне насильство, наслідки якого несуть подальшу загрозу як для постраждалих, так і для їхніх близьких.

Не забуваймо також про фактор активної міграції – як внутрішньої, так і зовнішньої: сьогодні неможливо чітко прослідкувати, де і з ким перебувають носії тих чи інших соціально небезпечних захворювань, чи дотримуються відповідного лікування і чи, зрештою, знають про наявність недуги.

На прикладі ВІЛ-інфекції можна побачити, як війна створює нові бар’єри на шляху боротьби з епідемією. Насамперед мова про гуманітарну ситуацію: коли люди опиняються на межі виживання і вимушені турбуватись про евакуацію, пошук їжі чи безпечного місця для сну – питання щоденного прийому пігулок відпадає саме по собі. Руйнування медичної інфраструктури, окупація, виїзд медичних працівників створюють умови, за яких проведення діагностики і лікування не є можливим. Також має місце психологічний фактор: люди, які живуть з ВІЛ бояться проявів дискримінації (наприклад, відмови в наданні житла чи роботи) і можуть приховувати свій статус, пересуваючись по країні чи виїжджаючи за кордон.

За даними Центру громадського здоровя України , щомісячно понад 3 000 внутрішньо переміщених осіб, які живуть із ВІЛ, потребують послуг лікування на новому місці. 

І наостанок те, що стосується кожного – ослаблений імунітет. Як правило, стрес не минає безслідно, відтак всі ми стаємо більш уразливими до будь-яких вірусів та інфекцій. Тому зараз саме той час, коли потрібно дбати про своє здоров’я в режимі подвійної уважності.

Захворювання, що передаються статевим шляхом 

Коли говоримо про сексуальне здоров’я, то насамперед згадуємо про безпеку. Фактично вона є фундаментом. Безпечний секс передбачає зведення до мінімуму ризику інфікування захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Найефективніше з цим завданням справляються бар’єрні засоби захисту – саме тому найчастіше безпечний секс асоціюється з використанням чоловічих презервативів.

ЗПСШ спричиняються десятками різних вірусів та паразитів і найчастіше серед них зустрічаються: сифіліс, гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, гепатит В, генітальний герпес, вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) і вірус папіломи людини. Перші чотири є повністю виліковними, а лікування інших чотирьох дозволяє забрати симптоми та призупинити розвиток захворювання. Як захиститись?

Є три правила, які допоможуть вберегти себе: 

• проходити регулярні обстеження та тестуватись на інфекції, 
• користуватись презервативами, 
• обирати довгострокові взаємно моногамні відносини з партнером/партнеркою, який/яка проходить регулярно тестування на інфекції, що передаються статевим шляхом. 

Подбати про себе і близьких можна (і варто!), легко знайшовши пункти тестування  та ІПСШ. Це абсолютно безкоштовно й конфіденційно, а за бажанням – навіть анонімно. Саме ви обираєте, що комфортніше: завітати у медичний заклад чи представництво громадської організації. Або ж коли мова про тест на ВІЛ, то можна здійснити замовлення у будь-яке зручне місце з доставкою через “Нову Пошту”. 

Тестування на ВІЛ не передбачає жодних попередніх приготувань і результат стане відомий уже за 15 хвилин – це дуже проста процедура. Слід врахувати, що протягом 3 місяців після інфікування триває так званий “період вікна”, коли антитіла до вірусу ще не виявляються швидкими тестами, але в той же час людина вже може передавати вірус іншим. При регулярному практикуванні ризикованої поведінки (незахищений секс з людиною з невідомим ВІЛ-статусом, кілька статевих партнерів протягом одного року, секс у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння) рекомендовано проходити тестування щонайменше раз в півроку.

Знаємо, що війна позбавляє відчуття контролю – над своїм життям, безпекою, планами, майбутнім. Та навіть в умовах існування зовнішньої загрози, ми повинні повертати контроль над своїм здоров’ям, дбати про себе і акумулювати сили для щасливого майбутнього.

Бережіть себе і рідних!