Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
22 січня 2022
-3,2 °C
небольшой снег

Статті

Суспільство
«Мова наче примхлива панянка», — каже вінничанка Інна Маняк, яка вивчила 11 іноземних
19 травня 2021, 15:04
«Мова наче примхлива панянка», — каже вінничанка Інна Маняк, яка вивчила 11 іноземних

Поліглотка Інна Маняк може знайти спільну мову не лише з європейцями, а й з жителями країни висхідного сонця. Одинадцятою мовою, яку опанувала вінничанка, стала корейська.    Журналісти «20 хвилин» дізналися, як дівчині це вдалося та чому, на її думку, жодну мову не можна вивчити за кілька місяців.
Інна Маняк вже 18 років займається викладацькою діяльністю.

Серед її учнів не лише школярі та студенти, а й пенсіонери. Під керівництвом Інни дехто з них вивчає кілька мов паралельно. Інна постійно перебуває в робочому режимі і хоч має лише один вихідний день, встигає займатися творчістю та саморозвитком. Зараз вона опановує португальську мову, а окрім того знає і викладає англійську, німецьку, французьку, іспанську, італійську, польську, арабську, японську та корейську. Пощастило, що першою вивчила французьку Ще в шкільні роки Інна дуже захопилася Францією і дуже мріяла там побувати.   — В 10 років мені дуже сподобалося звучання цієї мови. Вона надзвичайно красива фонетично і різнобарвна лексично.

Насправді дуже багато слів, які ми використовуємо в повсякденному житті в українській та російській мові, саме французького походження. І до того ж, майже на 80% французька складається з англійського вокабуляру, — каже вона. Інна вважає, що їй дуже пощастило, що першою вона опанувала французьку. Каже, що потім їй було значно простіше вчити вокабуляр на інших європейських мовах через лексичну схожість. — Потім я вчила англійську мову на курсах. Мої друзі теж відвідували заняття і запропонували мені. Я мала бажання познайомитися з англійською, але спершу було складно «переобладнати» вербальний апарат на англійську, бо фонетично вона дуже відрізняється від французької. Вживання м’яких сонорних звуків тут просто недоцільне, — згадує вона. — Пам’ятаю, коли прийшла на перше заняття з англійської, група була сформована і це був рівень А2, а я зовсім нічого не знала. Мені дали читати текст і там була фраза, яка починалася зі слів вибачення.

Інна всміхається і пояснює, що прочитала англійське «exscuse me» на французький манер — «екскузюма».

Все залежить від мотивації

Викладачка зазначає, що немає чітко визначеного терміну, впродовж якого можна було б вивчити ту чи іншу мову. Все залежить від людини, її мотивації, стилю організації навчання та від щоденного життя. —  Хтось може щодня по 15-20 хвилин займатися, а хтось виділяє дві години раз на тиждень. Тим паче, є люди, які сприймають краще на слух і письмові вправи викликають в них ступор, а буває навпаки. Я вважаю, що до кожного треба знайти свій підхід і якщо людина зрозуміє, хто вона — аудіал, візуал, кінестетик… Інна розповідає про учня, який краще запам’ятовував новий матеріал під час ходіння. — І він пересовував стілець, зміщував своє місце, постійно був у русі і реально краще все завчав.

Є такі люди, які під час занять повторюють певні дії – крутять в руках ручку, наприклад, і наступного разу, коли треба це слово згадати, просто повторюють цей рух, — ділиться маленькими хитрощами вивчення мови Інна Маняк. Поліглотка також виділяє серед учнів тих, хто краще сприймає інформацію завдяки прописуванню. Таким чином активно задіяна механічна пам'ять. — Особливо це стосується східних мов — канджі, ієрогліфи, арабська в’язь. Що стосується арабської, то вони пишуть з права на ліво, так само як в івриті. Перелаштувати свій мозок, щоб читати і писати незвичним чином можна. Я щиро вірю в те, що це дуже ефективно і добре для нашого мозку.

Мені дуже шкода, що у Вінниці в школах вивчають переважно європейські мови, — зізнається Інна Маняк.

Мова як жінка

Інна Маняк розповідає, що мову можна з часом забути. Звісно, якщо нею не користуватися і не розвивати здобуті навички. На її думку, неможливо вивчити мову за три місяці чи за півроку — це радше маркетинговий хід, аніж реальність.

Мову вчать все життя, а заразом і вдосконалюють.  

Інна розповідає, що англійську практикує щодня. З іншими мовами все залежить від настрою. Буває, що жінка просто надихається якоюсь особистістю чи твором і дізнається максимум необхідної інформації рідною мовою тієї людини.    — Буває, що я все дивлюся і слухаю французькою. Є такі фільми, які я дивилася в дитинстві чи юності українською, а зараз переглядаю в оригіналі японською чи корейською. З часом змінюється сприйняття, виникають нові думки, це теж новий досвід. В інтернеті здебільшого читаю новини чи про якісь відкриття англійською мовою, вона домінантна, — каже Інна Маняк.  

Мови на всі випадки життя

Викладачка також акцентує увагу на тому, що кожній мові притаманні певні емоції, жести та навіть зовнішній вигляд. Часто їй доводиться чути від знайомих, що вона змінюється на очах, коли говорить іспанською чи німецькою. Те ж саме Інна помічає за своїми учнями.  — Є такі мови, якими легше говорити про особисте, а є ті, якими веселіше жартувати, є такі, де я краще сприймаю аналітичну інформацію. А ще в мене є учні, з якими ми паралельно вчимо кілька мов. Наприклад, коли заняття з японської, одна учениця поводиться стримано, фрази чіткі й конкретні, навіть одягається якось закрито. А на уроці японської та ж сам людина поводиться зовсім інакше — жартує, голосно розмовляє, активно жестикулює, яскраво вбирається, — всміхається Інна Маняк.

«Ієрогліфи рахували до першої тисячі»

Окрім граматики, Інна вправляється і з каліграфією. Зізнається, що їй дуже подобається писати арабською. — Коли вперше побачила арабську в’язь, вона мені нагадала вишиванку. Там закодовані сонячні та місячні літери, це інші структури, яких немає більше ніде, — каже вона.
Особливою стала для дівчини японська мова. Країною висхідного сонця, її культурою та досягненнями японців Інна Маняк щиро захоплюється. Аби вчити мову, довелося шукати викладачів в столиці, бо у Вінниці таких не було. — Японську я вивчала в режимі онлайн з викладачами з Києва. Протягом трьох років займалася спочатку з викладачем, а потім вже з ментором.

Опрацьовувала багато завдань самостійно, а менторка перевіряла та направляла в правильне русло. Згодом познайомилася з японцем Йошіро, який теж став моїм ментором, — згадує Інна Маняк. Інна каже, що досвід вивчення японської став особливим, адже ця мова зовсім не схожа на інші.     —  У японській мові п’ять рівнів, які включають певну кількість ієрогліфів. Є люди, що прекрасно обходяться з мінімальною кількістю знань і можуть все розуміти. Але, звісно, кожен поважаючий себе японець протягом життя буде старатися вивчити їх якомога більше.

Японці дуже розумні люди, вони довгожителі, активні та повністю самостійні і ясно мислять, — розповідає співрозмовниця. — Кажуть, що на це впливає свіже повітря, кухня та інше, але з дитинства вони розвивають пам'ять за допомогою ієрогліфів. Інна пояснює, що в японців є дві абетки. За допомогою  однієї вони пишуть як європейці – зліва направо. Нею друкують листи і читають книжки.
— Але при цьому вони не відмовилися від канджі (ієрогліфи), хоча були й такі пропозиції.

Насправді, ієрогліф — це закодований малюнок, який містить в собі послання і він розвиває асоціативне мислення. При цьому в кожному ієрогліфі є два читання (японське і китайське), тому людина одразу має переключити мозок на необхідну розшифровку. Між іншим, серед японців найменший рівень захворювань Паркінсона, Альцгеймера та інших демініцій.

Стати амбасадором миру та любові

На її думку, більш гармонійною особистість можна зробити саме завдяки вивченню мов, в тому числі й східних — корейська, китайська, іврит, арабська, японська.   — Справа в тому, що це зовсім інший стиль мислення. Навіть коли людина навчається писати не так, як ми звикли, перед нею відкривається щось нове. І це не лише навичка письма, а й тренування і розвиток мозку. Людина починає бачити світ ширше. Інна посилається на дослідження і зазначає, що таким чином у людини розвиваються обидві півкулі мозку, краще працює просторова уява. А окрім того, закладається поняття толерантності та зникають упередження. — Коли ми вчимо одні й ті ж речі, але під різним кутом, це формує міжкультурні навички і вбиває расизм та упередження до інших людей.

Вивчаючи інші мови людина може позбутися нав’язаних шаблонів, пізнати чужу культуру і розуміти людей значно глибше, стати амбасадором миру і любові, — всміхається поліглотка. — Зокрема, вивчаючи мови і вивчаючи писемність, ми зустрічаємося з різними цікавими стилями поезії. Якщо говорити про східні мови, то це взагалі поетичний стиль висловлювання, вони в принципі розмовляють притчами, різними асоціаціями та метафорами. А західному стилю мислення притаманне більш пряме посилання, люди буквально сприймають те, що їм говорять і так само висловлюються. Головний аспект тут саме в толерантності, адже якщо хтось висловлює думку метафорично, це не означає, що він не правий. Інна впевнена, що серед поліглотів неможливо зустріти нетолерантних людей. Пояснює, що люди, які знають багато мов і спілкуються ними, відповідно, мають багато друзів та знайомих в різних куточках світу. — Вони бачать культуру під іншим кутом. Не на поверхні, а зсередини, — підкреслює  вона.

Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар