Статті

Дана машина є самохідною артилерійською установкою і відноситься до класу винищувачів танків. Створена вона була під час Другої світової війни. Проект стартував в 1943 р. і завершився в 1946 р..

Зі зрозумілих причин, взяти участь в реальних бойових діях САУ не встигла, в результаті так і залишившись експериментальною. Надалі машину перейменували в Super Heavy Tank T28. Її відмінною рисою стало найтовстіше бронювання серед аналогічних машин. Крім того, Т-28 був другим в світі САУ по масі (86 тонн), після німецького «Мауса».

Екіпаж САУ складався з 4 осіб. Габарити бойової машини: 7496х4554х2855 мм. Довжина разом з гарматою при цьому становила 11 125 мм. Кліренс установки - 495 мм. Своє «чудовисько» американці озброїли гарматою Т5Е1 калібру 105-мм, а також одним 12.7-мм кулеметом M2HB. Боєкомплект знаряддя складав 28 снарядів.

У рух суперброньована «самохідка» приводилась карбюраторним V-подібним 8-циліндровим мотором з віддачею 510 кінських сил. Охолодження у агрегату було рідинним. На шосе САУ могла розганятися до 24 км/год. По пересіченій місцевості машина рухалася зі швидкістю 6 км/год. Повного бака повинно було вистачати для подолання 160 км по шосе.

Всього в США було створено дві такі машини. Уже наприкінці проєкту стало зрозуміло, що нова САУ незважаючи на ряд цікавих рішень, абсолютно не вписується в американську концепцію бронетанкових військ. Найбільше військових лякала в Т-28 занадто низька швидкість руху. Штаб був готовий використовувати важкі танки, але не важкі САУ. Останні повинні були бути відповідно до загальної стратегії якомога більш мобільними, навіть якщо заради цього доводилося жертвувати їх живучістю в вигляді броні.

Цікавий факт: очікувалося, що нова американська САУ зіткнеться на полі бою з не менш передовим на момент кінця війни німецьким Jagdtiger. Передбачалося, що новітня 305-мм броня зроблена в США зможе витримати влучання головної зброї німецького конкурента.