Статті

На території Вінницької області поклади фосфоритів пов’язані, переважно, з крейдовими та палеогеновими відкладами.

Фосфорити – сировина для виробництва мінеральних добрив.
Перші спроби розробки фосфоритів на території сучасної Вінниччини відбулися в 1876 р. у маєтку фон Мекків (нині Жмеринський район). Біля копалень було збудовано невеликий завод для переробки фосфоритів, що проіснував лише 10 місяців: його продукція не мала збуту серед місцевих господарств.

У 1881 р. Лондонська фірма «Маркс Дурляхер і Ко» уклала угоду з графом Дунін-Вансовичем на десятирічне постачання фосфоритів у кількості до 600 тис. пудів (майже 10 тис. тонн) щороку, за ціною 44 коп. за пуд (як на той час, це була досить висока ціна). Саму угоду досить широко розрекламували в пресі.

На наших теренах сталося щось на зразок «золотої лихоманки» в США. В райони, багаті на фосфорити – басейни річок Ушиця, Жван, Лядова, почали з’їжджатися люди, ціна на землю враз підскочила до неймовірних розмірів. «Фосфоритові» райони називали «перлиною Поділля», проте, розробки фосфоритів велись хаотично, без будь-яких попередніх досліджень.
Розробка фосфоритів Середнього Придністров’я наприкінці XIX і початку XX ст. – приклад хижацького ставлення до підземних багатств.

12 липня 1912 р. розпочав роботу ВІННИЦЬКИЙ СУПЕРФОСФАТНИЙ ЗАВОД, що мав акційний капітал у 800 тис. рублів, річний оборот у 1913–1914 рр. – близько 679 тис. рублів і фактично забезпечував всю Правобережну Україну суперфосфатом (виготовляють шляхом обробки сірчаною кислотою фосфоритів). Це було одне з провідних хімічних підприємств Російської імперії, обладнане за останнім словом тодішньої науки і техніки.

До 1930 р. основні легкодоступні поклади фосфоритів виявились майже відпрацьованими, тому з 1934 р. їх розробка повністю припинилася і Вінницький завод почав переробляти привозні фосфорити.

В 1970-их рр. проведені повторні геологічні дослідження Середнього Придністров’я, в результаті яких виявлені нові родовища фосфоритів у нижніх течіях річок Ушиця, Лядова, Жван.