Статті

Замовник: «Скільки коштуватиме виконання цієї роботи?»

Майстер: «1500 доларів».

Замовник: «Чому так дорого?»

Майстер: «А скільки це вам коштуватиме, якщо ви виконаєте цю роботу самостійно?»

Замовник: «Ну, максимум 800. Адже це досить проста робота, так?»

Майстер: «За 800 доларів я пропоную вам зробити це самостійно».

Замовник: «Але ж ... я не вмію».

Майстер: «За 800 доларів я навчу вас цієї роботи. Тож ви отримаєте знання для наступного випадку».

Замовник: «Яка цікава пропозиція! Я згоден!»

Майстер: «Отже, вам необхідно мати з собою: зварювальний апарат, електропилку, аерограф, компресор, дриль, рукавички, фарби, пензлі...»

Замовник: «Зупиніться! У мене немає цього обладнання, і я не можу його купувати для однієї роботи!»

Майстер: «У такому разі, для виконання цієї роботи, за 300 доларів я можу це здати вам в оренду».

Замовник: «Добре».

Майстер: «Домовилися! У вівторок чекатиму на вас для виконання роботи».

Замовник: «Я не можу у вівторок».

Майстер: «Вибачте, але в мене вільний тільки вівторок. Усі інші дні зайняті іншими замовниками».

Замовник: «Ну, гаразд. Це ж мені доведеться пожертвувати своїми планами...»

Майстер: «Я зберу весь необхідний матеріал, але вам доведеться завантажити автомобіль у вівторок о 6 ранку. Тому не спізнюйтеся».

Замовник: «О 6-й? Ні!

Я не прокидаюся так рано.... Ммг... Я тут поміркував і зрозумів, що краще мені заплатити вам 1500 доларів. Адже я сам все одно не зможу зробити цю роботу якісно, а коштуватиме мені це все значно дорожче!»

Мораль цієї притчі така: Коли ми оплачуємо чиюсь працю, то платимо не тільки за матеріали, а й за знання, досвід, навчання, якість, інструменти, транспорт, час, пунктуальність, професіоналізм, точність, шкідливість/безпеку виробництва, гарантію, податки, оренду приміщення, електроенергію, тощо.