Так, вони з Марса, а ми з Венери. Вони скупі у висловлюванні своїх почуттів. Їх неможливо зрозуміти навіть коли вони говорять однією з нами мовою. Чоловіки, такі з першого погляду прості, змушують нас не спати ночами й думати: а він мене кохає? Хоч до ворожки йди, бо самотужки розібратися в цьому складному механізмі, як чоловіча психологія просто неможливо. Чому не сказати просто: “я тебе люблю” або “я тебе не люблю”.
Це ж так легко! Ні, він мовчатиме, як партизан під час допиту, він навіть не натякне на жоден із варіантів. Чоловіки живуть своїм автономним життям, а жінки у своєму прагненні порушити автономію, зазвичай зазнають фіаско.
А якщо взагалі не порушувати цю тему? Але ж хочеться сказати йому: “я тебе люблю”, і сказати у відповідь, а не першою. Тож вони мовчать, ми мовчимо, дотримуючись пакту про ненабридання один одному своїми ліричними настроями.
Знаєте, чому чоловіки не освідчуються в коханні?
- Ще в дитинстві вони засвоїли, що хлопчик не може показувати слабкість. Стійкість, гордість, хоробрість – це чоловічі почуття, які вони собі дозволяють, адже це дуже по-чоловічому. Мовчати – теж по-чоловічому, особливо коли навкруги жінки дзижчать без упину. А от кохання – це для них слабкість. Вони не хочуть показувати свої слабкості про всяк випадок, а раптом це зруйнує їхній мужній образ. Тож часто вони кохають мовчки, без зізнань і пафосу, дбають про свою жінку й завжди поруч. Не найгірший варіант, скажу я вам.
- Якщо чоловік ще “в соку” та при грошах тут спрацьовує інший фактор. Він як заєць на капустяному полі буде ще довго обирати кращий качан. Він знає, що чоловіків на планеті менше, ніж жінок, а таких, як він, красунчиків, взагалі одиниці! Тож не переймайтесь, років п’ятнадцять він ще поперебирає, а потім із букетом хризантем стане на вашому порозі й нарешті скаже: “Я кохаю тебе”. Не факт, що ви його дочекаєтесь, скоріш за все двері йому відкриють ваші діти.
- Чоловіки можуть побоюватися, що у своєму зізнанні не отримають взаємності. Вони бояться, почути у відповідь на освідчення “а я тебе ні!”. Це буде болючим ударом по їхньому самолюбству. І тоді він нічого не казатиме, а буде чекати й спостерігати. І нарешті дочекавшись освідчення від жінки, почне по кілька разів на день повторювати ці слова. Без страху та паніки.
- Чоловіки бояться змін, які можуть настати після освідчення. Вони бояться, що їхнє освідчення матиме невідворотні наслідки. Лише три слова й ось вони вже живуть разом, вона чекає його з роботи, спільні відпустки, спільне майно та повна відсутність свободи. Тобто мужчини елементарно бояться сімейного життя, як наслідка.
- Зобов’язання. Чоловіки освідчення в коханні асоціюють із зобов’язанням. І вони не хочуть ухвалювати рішення на емоціях. Адже дуже по-чоловічому брати на себе відповідальність за стосунки, а він ще не впевнений, кохання це чи закоханість. Тож нехай думає та вирішує, не треба його тривожити, живіть спокійно, все буде добре. Або наважиться, або ні.
- І останнє, чоловік не скаже “я тебе люблю”, коли це не так! Просто й зрозуміло. Не любить – не каже. Мені такий варіант більше підходить. Отже, якщо не каже, я думаю, що він мене не любить. Тоді і я його не люблю, адже кохання може бути тільки взаємним, тож ми вільні кожен у своєму просторі.
А якщо згадати історію і ті часи, коли чоловіки приносили мамонтів із полювання, тоді питання кохання навіть не стояло. Приніс мамонта – кохає, не приніс – пішов далі полювати. Можливо, просто не сушіть собі голову, любить – не любить? Прийшов – чудово, приніс вечерю – прекрасно, пішов – значить так треба.
Мужчина має бути сильним, а не сентиментальним. Як правило, жінки не люблять слабких чоловіків, тож показувати свої слабкості своїй же жінці – це для мужчини табу.
Чоловіки по своїй суті націлені на результат, а жінки – на процес. То в той час, коли ми, дами, насолоджуємося процесом наших романтичних стосунків, мужчини думають про їхній результат і про результат їхнього освідчення.
Ще є одна теорія. Психологи розділяють усіх чоловіків на два типи: тих, що думають (приблизно 70%) і чутливих (приблизно 30%). От саме чутливі легко говорять про почуття і діляться з ними, але їх меншість. А для тих, що думають важливіші логічні процеси. Вони часто досягають успіху в бізнесі, адже на емоціях бізнес не побудуєш.
Чутливі мужчини мають потребу ділитися своїми почуттям. Думаючим мужчинам навпаки важко ділитися почуттями. І це природно. Це не значить, що вони не люблять, вони просто не розвинули в собі звичку дивиться вглиб себе й аналізувати, а потім висловлювати свої почуття. Їм іноді набагато простіше створити конфлікт і піти, ніж визнати свою слабкість.
Ми всі різні, тому ми відчуваємо по-різному. І це не значить, що ми не кохаємо один одного, просто ми виражаємо своє кохання по-різному. А каже він чи не каже про кохання – питання другорядне. Головне – це вчинки, які мають набагато більше значення, ніж тисячі слів.
Додати коментар