статьи

По своїй юридичній природі прийняття спадщини є односторонньою угодою, яка має зворотню силу. Цей акт односторонній: він являє собою висловлювання тільки однієї особи – спадкоємця, не вимагаючи участі чи згоди інших осіб.

Для прийняття спадщини встановлено шестимісячний термін із дня відкриття. Якщо спадкоємець у вказаний термін спадщину не прийме, то право на її прийняття він втрачає.

Проте, термін може бути продовжено судом, якщо суд визнає причини пропуску терміну для прийняття спадщини поважними. Новий додатковий термін повинен бути достатнім для подання спадкоємцем, який пропустив термін, заяви про прийняття спадщини. Судова практика такими причинами вважає хворобу, неповноліття і відсутність над ним опіки та піклування, перебування в тривалому закордонному відрядженні, обставини воєнного часу та ін.

Не вимагається звернення до суду для продовження терміну на прийняття спадщини, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, дають письмову згоду на включення до свідоцтва про право на спадщину спадкоємців, котрі пропустили термін.

Закон встановлює: якщо поява в особи права на спадкоємство залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, термін для прийняття такою особою спадщини встановлюється в межах 3 місяців із часу неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Що стосується прийняття заповідальної відмови, встановленої спадкодавцем у заповіті, то, якщо протягом 6 місяців із дня відкриття спадщини відмовоотримувач не відмовиться від заповідальної відмови, він вважається таким, що прийняв її.

Дії, які свідчили б про прийняття спадщини є однаковими як для спадкоємців за законом так і за заповітом. Ці дії можуть бути здійснені особисто спадкоємцем, подання заяви представником не допускається. Не допускається прийняття спадщини під умовою чи застереженням. Спадкова трансмісія має місце тоді, коли спадкоємець помирає після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти. Спадкоємець, який не подав у зазначений шестимісячний термін заяву про прийняття спадщини, але фактично вступив в управління спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, має право подати заяву про прийняття спадщини, після спливу зазначеного терміну, і отримати свідоцтво про право на спадщину.

При оформлені права на спадщину нотаріус зобов’язаний вчинити ряд нотаріально-процесуальних дій: встановити факт смерті спадкодавця; час та місце відкриття спадщини; наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом або за заповітом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва; здійснює інші дії з нотаріального провадження, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов’язково вимагаються відповідні документи.