статьи

Якщо ви коли-небудь керували машиною в зимову пору року, то, напевно, потрапляли в різного роду неприємні ситуації. І, напевно, добре розумієте, що саме взимку найбільш необхідна повна справність електрики, світлотехніки, паливної, гальмівної ходової та інших систем, а також установка відповідної гуми з достатньою глибиною протектора. Бо ж погодно-кліматичні умови (дощі, снігопад і обмерзання поверхні дороги) значно ускладнюють експлуатацію машини і підвищують ймовірність виникнення аварії. Тому в цій статті я хочу дати кілька корисних порад лише щодо керування автомобілем у зимній період, не спиняючись на підготовці його до зимнього сезону.
По-перше, якщо колеса злегка закопалися в сніг - необхідно застосувати прийом розгойдування. Для цього починаємо старт з першої або другої передачі, і в момент зриву коліс в пробуксовку видавлюємо зчеплення. Машина відкочується назад до упору, а в момент початку її руху вперед, знову додаємо газ і відпускаємо зчеплення. Зазвичай 3-4 таких маятникових рухів дозволяють вибратися з невеликої сніжної пастки.
По-друге, рухаючись при ожеледиці, коли невелике гальмування, або натискання на педаль акселератора може призвести до занесення, натискати на педаль зчеплення та керувати дросельною заслінкою треба плавно. При поворотах треба завчасно знизити швидкість руху, застосовуючи для цього комбіноване гальмування. Пускати автомобіль накатом, вимкнувши зчеплення, не можна, тому що при включенні його знову ривок у трансмісії може призвести до занесення.
По-третє, на деяких ділянках дороги утворюється колія, і під час виїзду з неї не виключена ймовірність різкого занесення автомобіля. У цьому випадку необхідно кілька разів вивернути рульове колесо в сторону протилежну виїзду, а потім енергійно повернути його у бік виїзду.
По-четверте, особливу обережність під час ожеледиці потрібно проявляти при русі на підйомах і спусках. Перш за все, важливо правильно визначити передачу, на якій можна подолати підйом без перемикання. Перейти на цю передачу слід заздалегідь, до початку підйому, щоб не допустити пробуксовування ведучих коліс. Під час зимового спуску не можна використовувати накат, так як автомобіль може розвинути велику швидкість і стане некерованим.
По-п'яте, в осінньо-зимовий період нерідко піднімаються сильні вітри і зростає бічне вітрове навантаження. Досить сказати, що при швидкості вітру 25 м/с, на автомобіль «Жигулі» діє додаткова бічна сила близько 300 кг. А на слизькому і зледенілому покритті при великих швидкостях руху така сила здатна зрушити автомобіль та спричинити занесення. Водій повинен компенсувати це відхилення поворотом рульового колеса на відповідний кут передніми колесами. При різкому збільшенні або зменшенні сили вітру треба вчасно, невеликими поворотами рульового колеса, підтримувати потрібний напрямок руху.
По-шосте, гальмувати на мокрій чи слизькій дорозі потрібно плавно, акуратно і завчасно, активно використовуючи КПП для ефективного гальмування двигуном. До речі, в автоматичній коробці передач цей прийом також використовується при включенні зимового режиму руху.
Сподіваюсь, що всі перераховані вище поради зрозумілі та, можливо, вже неодноразово відпрацьовані, і мають у своїй основі елементарні закони фізики. Але подумайте, чи варто стрімголов кидатися в бій, лише ознайомившись з цими рекомендаціями і маючи їх у паперовому варіанті в бардачку? Скрізь необхідна багаторічна практика, коли всі дії відпрацьовані до автоматизму.