статьи

Цьогоріч ситуація в аграрному секторі склалася така, що навіть отримуючи гарний врожай класичних зернових та технічних культур, аграрії всеодно не отримували очікуваного прибутку. Проблеми з експортом продукції за кордон та перехідні залишки з минулого року тільки сприяють цьому. Відтак, запаси зернової продукції на внутрішньому ринку зростатимуть та не будуть перетворюватися на обігові кошти.

Сьогодні перед українськими сільгоспвиробниками постало питання диверсифікації виробництва – аграрії задумуються, як скласти свою сівозміну так, щоб не зазнати збитків наступного року. Чудовою альтернативою традиційним культурам можуть стати нішеві – сорго, нут, сочевиця, льон, гірчиця. Головними їх перевагами є:

• вартість продукції (висока маржинальність);
• менші логістичні затрати (за рахунок меншої врожайності на га);
• розширення сівозміни;
• менша конкуренція;
• перспектива експорту;
• менше пестицидне навантаження.

Нішеві культури добре підходять до класичної сівозміни та не потребують специфічної агротехніки для свого вирощування та збирання.

Сорго

Гарні перспективи у наступному році прогнозують вирощуванню сорго, як альтернативу кукурудзі. Сорго є більш посухостійкою культурою – науковці стверджують, що для нормальної вегетації та формування врожаю необхідно на 25-30% вологи менше ніж для кукурудзи. А потенціал врожайності сорго є співставним із потенціалом кукурудзи. Наприклад, в центральних областях країни вона сягає до 150 ц/га, а середні показники по Україні коливаються від 60 ц/га до 80 ц/га.

Також вагомою перевагою (особливо для південних та східних областей України) буде схожа до кукурудзи біологічна особливість до провокування проростання вовчку. Це вагомий інструмент фермера у боротьбі зі стрімко поширюваним паразитом.

Водночас є низка факторів, що стримують поширення сорго серед українських аграріїв. Як правило, це відсутність досвіду у вирощуванні даної культури, хоча вона є доволі схожою до технології вирощування кукурудзи. Також проблемою є слабко налагоджені зв’язки зі закордонними імпортерами, що і стримує виробників до збільшення посівних площ. Втім, переваги вирощування цієї культури значно перевищують недоліки, що робить її привабливою для українських аграріїв.

Нут та сочевиця

Гарна альтернатива сої та гороху – нут та сочевиця. Вони менш вибагливі до вологозабезпечення, але характеризуються меншим потенціалом врожайності. Незважаючи на це, дані культури потребують менших матеріальних затрат на технологію вирощування, що компенсує ризики коливання цін та невеликого потенціалу врожайності. Також нут та сочевиця будуть гарними попередниками для більшості сільськогосподарських культур. За рахунок меншого об’єму продукції з гектару, покращаться логістичні можливості та мінімізуються навантаження на складські приміщення господарства.

Одним з негативних факторів буде швидке зниження товарної якості продукції через затримку збирання. Наприклад, після достигання культури навіть незначні атмосферні опади швидко спричинюють почорніння плодів. Це вимагає оперативних дій під час обмолоту. Плюс до цього, треба бути готовим до значних коливань цін на продукцію.

Льон

Культура технічна, яка не має аналогів у класичній сівозміні українських аграріїв, зважаючи на її технологію вирощування. Проте, виходячи з рентабельності, льон можна вважати альтернативою соняшнику та ріпаку, враховуючи його ціну на міжнародних ринках збуту. Культура має невисокий потенціал врожайності (на рівні 2-2,5 ц/га), але це нівелюється тим, що технологія його вирощування проста, і не потребує великих затрат. До переваг, окрім прибутковості, можна віднести толерантність до нестабільних умов навколишнього середовища (температура, волога).

Ще одним фактором при вирощуванні льону є те, що він має незакінчений тип вегетації, що дає змогу розширити вікно збирання врожаю. Тому перед збиранням проводять десикацію, щоб провести пряме комбайнування. А його пожнивні рештки мають невеликий об’єм, але грубу структуру, що негативно впливає на їх подрібнення і заробку в ґрунт.

Гірчиця

Гірчиця – перспективна олійна культура, яку часто недооцінюють. Вона може замінити у вашій сівозміні ріпак або соняшник. Попри те, що гірчиця є маловрожайною (врожайність коливається на рівні 1-2 т/га), але через її велику закупівельну ціну на продукцію, рентабельність вирощування може сягати 200%. Технологія вирощування в різних регіонах України для аграріїв не стане новизною, адже культура біологічно подібна до ріпаку, але має низку переваг:

• холодостійка, проростати може навіть за +1 – +3° С, а сходи витримують короткочасні весняні заморозки;
• завдяки раннім строкам висівання, вона найбільш ефективно використовує осінньо-зимові запаси вологи;
• відмінний сидерат, який здатен покращити стан ґрунту, добре розгалужена коренева система після відмирання, стає живильним середовищем для біоти та дощових черв’яків, що призводить до збільшення рихлості та аерації ґрунту;
• культура є цінним медоносом (медопродуктивність від 50 до 150 кг/га).

Що ми рекомендуємо?

Виходячи з кліматичних умов та економічної ситуації на ринку України на даний час, вирощування нішевих культур є економічно виправдано, оскільки потребує менших витрат. Тобто можна використовувати власний посівний матеріал, зменшити пестицидне навантаження, покращити санітарний стан ґрунту за рахунок розширення сівозміни. Втім, не варто забувати, що нішеві культури орієнтовані більше на експорт за кордон, тому треба враховувати логістичні та митні ризики під час реалізації!

Денис Верченко,

Агроном-експерт