статьи

Будь-які хронічні захворювання завжди представляють певну загрозу виникнення різноманітних небажаних наслідків під час вагітності, як для матері, так і для майбутньої дитини. Цукровий діабет під час вагітності відноситься до групи найбільш небезпечних хронічних захворювань для вагітних.

До широкого впровадження інсуліну в клінічну практику вагітність у жінок, що страждають на діабет, була рідкісним явищем і звичайно супроводжувалася високою материнською (до 44%) і дитячою (до 60%) смертністю.

При цукровому діабеті зростає небезпека виникнення спонтанних викиднів, вроджених вад розвитку у плода, прогресування судинних ускладнень у вагітної, діабетичного кетоацидозу, важких гіпоглікемій, розвитку діабетичної фетопатії, гестозу другої половини вагітності, інфекції сечостатевих шляхів, багатоводдя, родорозрішення шляхом операції кесаревого розтину, передчасних пологів. Для лікування вагітних використовують тільки високоочищені людські інсуліни. Якщо ви використовували цукрознижувальні таблетки, або отримували інші інсуліни, то у період планування та під час вагітності потрібно перейти на ін'єкції людського інсуліну. Цукрознижувальні таблетки вкрай негативно впливають на розвиток дитини.

Щодо планування та виношування вагітності при діабеті, є відносні та абсолютні протипокази. До відносних належать: відсутність певного рівня компенсації; невміння здійснювати самоконтроль; рівень глікозильованого гемоглобіну більше 10%; наявність діабетичного кетоацидозу (поява ацетону в сечі) у ранньому періоді вагітності. До абсолютних протипоказів відносяться: важке діабетичне ураження нирок з виділенням білку з сечею та з підвищенням артеріального тиску; важкі ураження сітківки ока; прекома (кома) в першому триместрі вагітності; важка ішемічна хвороба серця (стенокардія); наявність цукрового діабету у обох майбутніх батьків; при поєднанні цукрового діабету з резус-сенсибілізацією або туберкульозом легенів; при наявності в анамнезі випадків мертвонародження або вад розвитку у плода.

Ваша потреба у інсуліні може зменшитися на протязі першого триместру вагітності. Це відбувається тому, що дитина використовує глюкозу матері. Треба бути уважною та не допускати гіпоглікемій. Цього можна досягти, якщо істи часто та по-трохи, з'їдати перед сном другу вечерю, постійно мати при собі цукор, вміти правильно вимірювати дози інсуліну. З третього триместру вагітності потреба у інсуліні буде зростати. Плацента у цей час виробляє гормони, які, у організмі матері викликають збільшення рівню цукру в крові та перешкоджають дії інсуліну. Після завершення вагітності доза знову зменшується та вертається до тої, що була до вагітності.

Ризик того, що Ваш малюк буде хворий цукровим діабетом, доволі низький. Якщо у Вас інсуліннезалежний тип цукрового діабету, то у 30% випадків, ваш малюк може успадкувати схильність до захворювання цим типом діабету. Але, фактично, це захворювання виникає у дорослому віці (частіше після 40 років), при зайвій вазі тіла. Тобто, при наявності у батьків діабету 2 типу, необхідно слідкувати за вагою тіла та не допускати ії збільшення після 40 років. В такому випадку хвороба не виникне, навіть при спадковій схильності до нього.

Якщо у Вас інсулінзалежний цукровий діабет, то спадковість є ще меншим фактором. Для того, щоб захворіти, малюк має отримати два гена, які приводять до цукрового діабету від обох батьків. Але навіть у тому випадку, коли батьки удвох хворіють, ризик виникнення його у малюка складає 25-40%. Якщо діабетом хворіє тільки батько, то ризик розвитку його у дитини 4-5%. Коли хвора тільки мати, то ризик дорівнює тільки 2%. Це пов'язано з особливостями взаємодії імунітету матері та дитини.

Тому, можна впевнено сказати, що добре контрольований цукровий діабет у матері, має украй малий вплив на майбутню дитину. При умові, що суворий контроль за цукровим діабетом у матері повинен починаться, не менш ніж за півроку до настання вагітності. І вагітність була запланованою.