Статті

Відумерлою є спадщина, визнана як така на підставі встановлення судом існування (чи не існування) кількох юридичних фактів (окрім, самого факту смерті спадкодавця, такими фактами можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, відмова від її прийняття) та виконання відповідним органом місцевого самоврядування необхідних процедурних (процесуальних) моментів, спрямованих на набуття територіальною громадою прав та обов’язків померлої особи.

Таким чином, визнання спадщини відумерлою відбувається не автоматично за наявності даних обставин, а лише на підставі рішення суду. Причому рішення про визнання спадщини відумерлою суд приймає не з власної ініціативи, а за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади.

Територіальна громада, яка стала власницею відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця в разі заявлення таких вимог.

Визнання спадщини відумерлою та набуття прав на неї відповідною територіальною громадою є самостійною правовою під­ставою набуття права власності, що відрізняється як від спадкування за заповітом, так і від спадкування за законом.

Судове рішення про визнання спадщини відумерлою слід розглядати як правовстановлювальний документ, а тому потреба в подальшому нотаріальному чи іншому оформленні прав територіальної громади та/або видачі іншого правовстановлювального документа загалом відсутня.