Статті

          Людей без комплексів не існує, вони є у кожного з нас. Отож, комплекси - це група психологічних факторів, які людина підсвідомо асоціює з конкретною темою, і які впливають на життя та поведінку людини. Здебільшого комплекси виникають та формуються в дитинстві або юності. Найчастіше їх причинами є психологічна травма, емоційний шок, моральний конфлікт.

            Комплексів є надзвичайно велика кількість, вони можуть захоплювати кожну зі сфер життя людини, але найчастіше зустрічаються такі.

        Комплекс неповноцінності -  характеризується перебільшеним відчуттям власної слабкості та неспроможності. У формуванні комплексу неповноцінності грають роль невпевненість в собі, нерішучість, боязкість, сором’язливість. Основа комплексу - низька самооцінка.

Комплекс переваги - виражається в тенденції перебільшувати свої фізичні, інтелектуальні та соціальні можливості. Вони в глибині душі переконанні в своїй неповторності, що послаблює почуття обов’язку перед іншими. Варіанти цього комплексу: мучениці або рятівника. Це люди, які беруть на себе більше, ніж можуть зробити

           Комплекс провини – людина,  яка скривдила когось, неусвідомлено намагається виправдати свій вчинок. Комплекс провини спонукає людину несвідомо карати себе. Такі люди завжди і у всьому відчувають свою винність, часто виправдовуються. З’являється комплекс провини від переоцінки власної відповідальності.

               Існують ще досить цікаві види комплексів. Комплекс Дон Жуана (бажання чоловіка мати інтимні стосунки з якомога більшою кількістю жінок, причому коли жінка завойована, всякий інтерес до неї відразу зникає). У наш час гарним прикладом є так звані пікапери. Комплекс Захера фон Мазоха (нездорове отримання задоволення від болю, страждань, як фізичних так і духовних).

            Від комплексів не вільний ніхто. З ними можна і не боротися, значно важливіше  навчитися їх використовувати. Спочатку потрібно їх усвідомити, прийняти їх як давно знайому частину своєї душі. І тільки тоді комплекси перетворяться на безневинні і дуже часто на корисні риси.

           То що ж робити? Пробуйте аналізувати та розбиратися в своїх почуттях. Використовуйте будь-який шанс, який дає вам життя, щоб змінитися. Усвідомте, що ви вже виросли, що у вас є досвід і ви здатні до самостійних рішень. Дивіться з надією в майбутнє, станьте улюбленцем долі. Радійте життю, кожній дрібниці, йдіть назустріч своїм бажанням.

            Можна подивитися на себе критично, знайти можливості змінитися, обернути комплекс в стимул, щоб змінитися. Пам’ятайте, Ви – неповторна людина, не кращий і не гірший. Це – Ви!

Олена Шкробот,

лікар–психолог ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка