ДІАГНОЗ КАР’ЄРИСТА АБО ЗГУБНА "САМОПОЖЕРТВА"
19 лютого 2013, 00:00
Розумний погляд. Уважні очі. Таємні, зарозумілі думки. Купа цінних паперів, що відтягують руку з дипломатом. Годинник на руці, мов у в’язничного наглядача. Стриманий смак в одязі, манерах, спілкуванні. Постійний рух уперед. Записник-щоденник, що переслідує скрізь. Це діагноз кар’єриста. Життя кар’єристів не схоже на життя інших - простих смертних. Кожен день спланований наперед: "Робота! І ще раз робота!".
Покоління ХХІ століття значно відрізняється від своїх попередників "дітей радянського виховання". Здається, у сучасному суспільстві показник того, що життя вдалося - це високий дохід і престижна робота. Звісно, в таких умовах у людини не залишається нічого особистого, творчого, креативного, вона втрачає сама себе! У багатьох професійних сферах, щоб прославитися, потрібно бути здатним зробити щось таке, що вирізняє з натовпу. Кар’єру часто сприймають як свободу або поклик серця, хоча насправді буває навпаки – вона перетворює людину на залежного, довічного раба. Кар’єрист – це природжений лідер, творець, стратег, який у будь-якій ситуації шукає запасний вихід і власноруч конструює своє майбутнє. Він володіє особливим поглядом на світ: мислить ідеями, завжди оптимістично налаштований, вміє зібрати навколо себе чудових друзів та їх надихає.
І мабуть, вам доводилось зустрічати "людину з космосу", на вигляд – звичайнісінька особа, а от характером, думками, наполегливістю, ставленням до власної роботи – енергійний робот, з потужністю в десяток кінських сил! Кажуть, що людина повинна посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину. Так, але що ж робити тим, хто зійшов з цієї дистанції та свідомо приніс себе в жертву, тобто з головою віддався роботі, знехтувавши побудовою власного щастя та сім’ї?! Як пояснити їхнє існування в цьому світі?
Звісно, у кожного своя система цінностей. Хтось цінує багатство, інший – славу, дехто – родину, щире спілкування, дружні стосунки. З одного боку, не багатство чи посада прикрашають особистість, а її чесність, працьовитість, мудрість, щирість, відповідальність, справедливість. Проте з іншого боку – в сучасному житті не обійтися без грошей, матеріального забезпечення, тому немає нічого поганого в прагненні підвищити свій професійний рівень, піднятися службовою драбиною… Але важливо не забувати про тонку грань - робота не має переходити у діагноз!
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА. Тетяна Комар – кандидат психологічних наук: "Досвід показує, що центральна проблема в психології – це проблема тривоги. Отже, психічне здоров’я безпосередньо пов’язане з причинами її виникнення. Найбільш ймовірним фактором є відсутність безпеки, пов’язана з рольовою невизначеністю. Тобто людина не знає відповіді на питання "хто вона така?", "який сенс її життя?", "чому вона прийшла в цей світ?".
Крім того, пам’ятайте трудоголізм - це вид залежності, нарівні з алкогольною, наркотичною, ігроманією. Але варто усвідомити – життя цінне і його потрібно берегти, використовувати кожну мить.
Покоління ХХІ століття значно відрізняється від своїх попередників "дітей радянського виховання". Здається, у сучасному суспільстві показник того, що життя вдалося - це високий дохід і престижна робота. Звісно, в таких умовах у людини не залишається нічого особистого, творчого, креативного, вона втрачає сама себе! У багатьох професійних сферах, щоб прославитися, потрібно бути здатним зробити щось таке, що вирізняє з натовпу. Кар’єру часто сприймають як свободу або поклик серця, хоча насправді буває навпаки – вона перетворює людину на залежного, довічного раба. Кар’єрист – це природжений лідер, творець, стратег, який у будь-якій ситуації шукає запасний вихід і власноруч конструює своє майбутнє. Він володіє особливим поглядом на світ: мислить ідеями, завжди оптимістично налаштований, вміє зібрати навколо себе чудових друзів та їх надихає.
І мабуть, вам доводилось зустрічати "людину з космосу", на вигляд – звичайнісінька особа, а от характером, думками, наполегливістю, ставленням до власної роботи – енергійний робот, з потужністю в десяток кінських сил! Кажуть, що людина повинна посадити дерево, збудувати дім, виростити дитину. Так, але що ж робити тим, хто зійшов з цієї дистанції та свідомо приніс себе в жертву, тобто з головою віддався роботі, знехтувавши побудовою власного щастя та сім’ї?! Як пояснити їхнє існування в цьому світі?
Звісно, у кожного своя система цінностей. Хтось цінує багатство, інший – славу, дехто – родину, щире спілкування, дружні стосунки. З одного боку, не багатство чи посада прикрашають особистість, а її чесність, працьовитість, мудрість, щирість, відповідальність, справедливість. Проте з іншого боку – в сучасному житті не обійтися без грошей, матеріального забезпечення, тому немає нічого поганого в прагненні підвищити свій професійний рівень, піднятися службовою драбиною… Але важливо не забувати про тонку грань - робота не має переходити у діагноз!
КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА. Тетяна Комар – кандидат психологічних наук: "Досвід показує, що центральна проблема в психології – це проблема тривоги. Отже, психічне здоров’я безпосередньо пов’язане з причинами її виникнення. Найбільш ймовірним фактором є відсутність безпеки, пов’язана з рольовою невизначеністю. Тобто людина не знає відповіді на питання "хто вона така?", "який сенс її життя?", "чому вона прийшла в цей світ?".
Крім того, пам’ятайте трудоголізм - це вид залежності, нарівні з алкогольною, наркотичною, ігроманією. Але варто усвідомити – життя цінне і його потрібно берегти, використовувати кожну мить.
Читайте також:
Суспільство
Суспільство
Суспільство
Додати коментар