Новини

На Вінниччині планують створити «живу лабораторію» для очищення води

Сучасні технології очищення води, цифровий моніторинг, покращення екології та туризму. Це все об’єднує ідея «Ладижинського моря», що на Вінниччині. Вона починалася з розвитку туризму, але згодом переросла у масштабніший задум. Голова громадської спілки «Екоінноваційний водний кластер «Ладижинське море»» Ігор Шевченко поділився, як команда планує покращити якість води, які інновації залучити та які кроки вже вдалося зробити.

Від туристичного кластера – до «Ладижинського моря»

Ігор Шевченко розказав, що спочатку це була ідея туристичного екокластера. Команда хотіла розвивати туризм на Ладижинському водосховищі. А перша назва проєкту була «Пляжно-туристичний екокластер». Але під час роботи зі стратегічною сесією кластерної політики Вінниччини команда зрозуміла, що потрібно дивитися ширше:

«Коли почали будувати економічну модель, стало зрозуміло, що потенційними учасниками можуть бути великі компанії, громади, університети. Їх об’єднує не туризм, а вода. Так ми прийшли до нинішньої назви – «Екоінноваційний водний кластер «Ладижинське море»».

За словами Ігоря Шевченка, туризм залишився одним із напрямів розвитку, але сьогодні він уже не головний.

Чому головний пріоритет – вода

«Першим напрямом стала екологічна очистка води. Сьогодні університети вже мають природоорієнтовані рішення, які тестують зі студентами. Але серійного виробництва таких технологій практично немає», – наголошує пан Шевченко.

Як приклад він наводить очищення Вишенського озера у Вінниці:

«Сьогодні Вінниця звертається по природоорієнтовані рішення до Польщі. Ми бачимо, що український бізнес теж може створювати такі рішення».

На його думку, очищення водойм може стати окремим економічним напрямом, адже подібні технології потрібні не лише Україні.

«Жива лабораторія» на Ладижинському водосховищі

Також у планах зробити тестовий полігон. Ладижинське водосховище має близько 45 кілометрів довжини, тому тут можна швидко відстежувати зміни у воді. Йдеться про цифровий моніторинг, який у режимі реального часу вимірюватиме стан водойми:

«Якщо ще до такої системи залучити штучний інтелект, вона зможе прогнозувати поширення забруднень, аналізувати швидкість течії та потенційні ризики»

Тут також планують тестувати рішення для аквакультури – наприклад, системи вирощування риби, одночасно перевіряючи, як вони впливають на якість води та як природоорієнтовані технології можуть очищувати біологічні відходи.

Які кроки вже зробили

Громадську спілку офіційно зареєстрували у травні цього року. Уже створено раду спілки та сформовано ядро команди. Одним із головних результатів Ігор Шевченко називає домовленість із Вінницьким національним технічним університетом про створення наукового парку, присвяченого розвитку блакитної економіки. Водночас виникла ще одна проблема: чинне законодавство не дозволяє виділити частину водойми спеціально для наукових досліджень. Через це команда вже зверталася до Вінницької обласної військової адміністрації та порушила питання можливих змін до земельного й водного законодавства.

Команда вже долучилася до міжнародних консорціумів і очікує результатів європейського проєкту:

«У січні вже зможемо сказати, чи вдалося пройти відбір. Якщо все складеться, перша жива лабораторія на водосховищі запрацює в межах проєкту, який фінансує Європейська комісія. Тоді буде простіше показати, що це вже не лише ідея, а реальна практика», – зазначає Ігор Шевченко.

То, що ж планують створити?

За концепцією кластера, Ладижинське водосховище має стати майданчиком для кількох напрямів розвитку одночасно:

- Living Lab – дослідницький водний полігон для випробування екотехнологій;

- Digital Twin – цифровий двійник водосховища для постійного моніторингу стану водойми;

- громадський моніторинг якості води та довкілля;

- впровадження біотехнологій очищення води й стоків;

- розвиток рекреації, сучасної пляжної інфраструктури та водної мобільності з нульовими викидами.

За задумом авторів, ці напрями мають стати основою розвитку інноваційних Blue-Green бізнесів навколо водойми.

Сам Ігор Шевченко наголошує, що найближчим випробуванням стане січень. Тоді команда очікує результати відбору до європейського проєкту, який може профінансувати створення першої «живої лабораторії» на Ладижинському водосховищі.