Статті

Налагодження зв’язку зі своєю дитиною-підлітком – це запорука підтримання її психічного здоров’я, емоційного розвитку та соціалізації.

Психологи рекомендують не ставити цих п’ять запитань своїй дитині, щоб не втратити її довіру та не сформувати в неї купу комплексів.

5 запитань, які не варто ставити своїй дитині-підлітку

1. "Тебе сьогодні ніхто не ображав?" Це запитання може викликати у підлітка агресію або роздратування, оскільки передбачає, що він слабший за інших. Або, навпаки, дитина почне постійно скаржитися, що її ображають. Таким чином у неї сформується комплекс жертви, в дорослому житті вона не братиме на себе відповідальність, завжди шукатиме винних.
2. "Що ти сьогодні отримав?" Це, напевно, одне з найпоширеніших запитань. Однак із ним варто бути обережними, оскільки у дитини може відбутися заміна понять. Вона думатиме, що до школи треба ходити за оцінками, а не за знаннями, що в майбутньому може сприяти розвитку комплексу меншовартості, заслуговуванню "оцінок" від інших людей. Краще запитувати у своєї дитини про те, що сталося цікавого за день чи що нового вивчали.
3. "Як успіхи?" Таке запитання досить підступне, бо деякі дорослі не можуть похвалитися жодним успіхом за рік, не те що за один день. А підліток почуватиметься винним за те, що не досяг нічого особливого, тому дратуватиметься чи засмучуватиметься. Дайте дитині можливість ділитися не лише своїми перемогами, а й невдачами та розчаруваннями. Краще запитувати про те, які події за день їй найбільше запам’яталися.
4. "Чому в кімнаті не прибрано?" Якщо у дитини є власна кімната, дайте їй можливість самостійно облаштовувати свій простір. Батькам не можна порушувати особистих кордонів своєї дитини, адже вона облаштувала свою кімнату так, як зручно їй. Щоб виховати у дитини повагу до порядку, це треба робити особистим прикладом. Якщо в домі наведено лад, усе стоїть і лежить на своїх місцях, то підліток у дорослому віці також дотримуватиметься традицій чистоти.
5. "Ну що ти сьогодні знову накоїв?" Навіть якщо на вашу дитину-підлітка скаржиться класний керівник чи директор школи, це не підстава накидатися на неї з подібними запитаннями. В такому разві дитині просто потрібно допомогти, неправильна поведінка – це лише симптом, проблема може бути більш глибокою. Треба вірити у свою дитину, спілкуватися з нею, можливо, записати до психолога. Підліткам вкрай важливо відчувати підтримку батьків, щоб вони почувалися захищеними та впевненими, що їх не покинуть наодинці з проблемами.