Статті

При вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кож- ній із сторін може бути виділено відокрем- лену частину будинку з самостійним ви- ходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку в натурі не- можливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користуван- ня відособленими приміщеннями (кварти- рами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спіль- ної часткової власності. Порядок користу- вання жилим будинком може бути вста- новлено також і між учасниками спільної сумісної власності. При неможливості виділу частки будин- ку в натурі або встановлення порядку ко- ристування ним, власнику, що виділяєть- ся, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при від- сутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку ро- зуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пун- кті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза. В окремих випадках суд може, врахо- вуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяєть- ся, зобов’язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компен- сацію за належну частку з обов’язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спіль- ній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особли- вими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою житловою площею. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв’язку з цим стосовно ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необ- хідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої Ради. Якщо сторона оспорює рішення виконком щодо дозволу на переобладнання та пере- планування і воно є необгрунтованим, суд може не погодитись з ним, мотивуючи це в рішенні. При поділі жилого будинку суд зобов’я- заний зазначити в рішенні, яка відокрем- лена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяєть- ся і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику. Різні господарські будівлі (літні кух- ні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле. Тому при відчуженні жилого будинку вони перехо- дять до нового власника разом з будинком, якщо при укладенні договору про відчу- ження не було обумовлено їх знесення або перенос попереднім власником. Квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності під- лягає поділу в натурі, якщо можливо ви- ділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користу- вання приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Скутельник Інна Анатолієвна, приватний нотаріус, Вінницького міського нотаріального округу