Зараз йде війна. І поки військові воюють з загарбниками, журналісти воюють з безпринципними чиновниками, мажорами, корупціонерами....список можна продовжувати нескінченно довго. Але це дуже нелегко, особливо коли доходить до бездіяльності місцевої влади….
Наша редакція, намагається вигризти дві перепустки (для пересування під час комендантської години) для наших журналістів вже три місяці.
З цим ми звернулись на Стрілецьку 17, до коменданта міста Володимира (фамілія є державною таємницею…) він сказав що самостійно нічого не вирішує, тільки видає вже готові перепустки. Рішення про видачу яких приймає тільки військова обласна адміністрація.
І відправив нас далі до Егояна Сергія Самвеловича - головний спеціаліст відділу організації діяльності транспорту Управління розвитку транспорту обласної державної адміністрації на Соборну 70. Егоян сказав переслати електронний запит до Білик Альони Ігорівни – головного спеціаліста з питань персоналу,на електронну чергу, на Порика, 29. Доречі, ми і зараз стоїмо в черзі, але терміну відповіді не існує і в черзі можна бути роками.
Білик в подальшому, сказала занести ці папери з мокрою печаткою в канцелярію, на Соборну 70. Де їх прийняли , але відмовились дати вхідний номер (ми такого не даєм і провалюйте звідси журналюги погані…).
Після цього "футболу" Сергій Самвелович сказав дзвонити Пищику Олександру Володимировичу - заступника начальника обласної військової адміністрації ( в якого трубку беруть в приймальні один раз на місяць). І секретар Пищика "співчутливим тоном" завжди висловлює потужне розуміння і каже що Олександра Володимировича на місці немає і зв'язати з ним вона ніколи не зможе.
Відповіді не отримали і досі.
P.S. « Журнастам в Україні ніколи не буде легко »
Добавить комментарий