Справочник твоего города
это бесплатно и эффективно!
Рус
23 ноября 2024
-0,9 °C
снег

статьи

ВЕРВОЛЬФ, АБО ЯК ЗАЗИРНУТИ В ОЧІ ВОВКУ-ПЕРЕВЕРТНЮ?
21 февраля 2013, 00:00
ВЕРВОЛЬФ, АБО ЯК ЗАЗИРНУТИ В ОЧІ ВОВКУ-ПЕРЕВЕРТНЮ?

Цікаво, чому ставка Гітлера в кількох кілометрах від м. Винниці (у смт Стрижавці) була названа «Вервольф», і чим взагалі відоме це місце? Як виглядав «Вервольф» під час фашистської окупації, і що ховається під брилами цементу і металу під товщею землі? Як реагує громадськість на ідею будівництва музею на місці, де розташована ставка? Як зазирнути в очі вовку-перевертню, який був поруч?
Навесні 1941 року, через місяць після окупації Вінниці до Стрижавки прибула група німецьких фахівців, які детально вивчали місцевість. Незабаром, після цього з’явився загін, який ретельно «зачистив» територію від місцевого населення: мешканці села Стрижавки були переселені в гетто, а потім просто знищені. В Адольфа Гітлера було близько десятка польових ставок. «Вервольф» («Вовче лігвище») планували будувати в Лубнах, а місце під Вінницею затвердили в останній момент. Роботи тривали з вересня 1941 року по квітень 1942 року. На будівництві працювали фахівці німецької фірми «Тодт», сюди зігнали понад десять тисяч військовополонених чехів, поляків, росіян, українців, французів. Існує версія, що вони були знищені, але дотепер невідомо, де і за яких обставин. Дві тисячі людей загинули від голоду й морозів. Чотири тисячі вже непотрібних на об’єкті розстріляли. На внутрішні опоряджувальні роботи в березні зігнали українських євреїв із прилеглих сіл. Пізніше їх усіх вивезли до вінницької в’язниці й розстріляли. Загалом, загинули всі хто знав схему бункера та його комунікацій. Сотні німецьких фахівців після введення об’єкта в дію також були розстріляні. Випадок безпрецедентний − «своїх» фашисти зазвичай залишали живими. Виходить, таємність будівництва була найвищою.
Що ж то був за об’єкт? «Вервольф» − це середня за розмірами ставка. Деякі були набагато більшими, порівняно зі ставкою Гітлера під Вінницею, наприклад, «Вольфшанце» у Східній Прусії. На території «Вервольфа» збудовані три підземні бункери. Один із них призначався для Гітлера. Це були відносно невеликі приміщення − по 85 квадратних метрів. Розташовувалися вони на 40-метровій глибині й за формою нагадували вагон. Споруди були міцно укріпленими: на один квадратний метр площі витрачалося по 212 кг бетону. До бункерів та інших споруд підводилися комунікації, які, до речі, залишилися практично неушкодженими та перебувають у справному стані й нині. Всі стічні води піддавалися ретельному очищенню. На поверхні ставки було розташовано 85 наземних споруд − житлові будинки, їдальні, приміщення для обслуги тощо. Будівлі були дерев’яними. Гітлер, перебуваючи у «Вервольфі», жив, звичайно ж, не під землею, а в наземному будинку. На території ставки був досить-таки великий басейн, який зберігся понині.
«Верфольф» мав сім поверхів. У перших двох, якщо рахувати знизу, розташовувалися технічні служби – станція забезпечення подачі повітря, водонапірна система й електростанція, де стояли дизельні двигуни, що застосовувалися на підвідних човнах. Висота поверхів − 3 метри кожний. З’єднували їх вузькі сходи типу корабельних трапів. Третій поверх висотою 4 метри − резиденція фюрера. Там − його спальня, кабінет, приймальня, їдальня, ванна, басейн. Із третього на четвертий поверх ведуть широкі мармурові сходи. Четвертий поверх призначався для служби безпеки та працівників штабу. На п’ятому − апарат обслуговування, сюди вела гілка підземної дороги. На інших поверхах − охорона бункера й обслуговуючий персонал. Загальна висота ставки 25 метрів, довжина 50-55 метрів, ширина − 30-35 метрів.
Територія була поділена на 13 секторів, кожний із який оточували мінні поля й двометрова огорожа з колючого дроту, увінчана електролінією високої напруги. Споруджений могутній вузол зв’язку з Берліном, Києвом, Харковом, Рівним та іншими населеними пунктами. Під землею облаштовані три бомбосховища із вражаючою товщиною стін. Територія ретельно маскувалася спеціальним покриттям, штучними деревами й чагарниками. Через кожні 200 метрів на верхівках дерев розташовувалися спостережні пункти, там вояки несли службу цілодобово. Крім того, була споруджена велика кількість укриттів, дотів, кулеметних гнізд, територію охороняли пересувні патрулі. А на прилягаючих до об’єкта полях місцевому населенню було заборонено сіяти пшеницю й інші високорослі рослини. Об'єкт ретельно охоронявся співробітниками служби безпеки. Навколо ставки був розгорнутий танковий полк дивізії СС «Мертва голова» та два піхотних полки дивізії СС «Вільна Німеччина», по два зенітні дивізіони та авіаполки літаків-перехоплювачів. Добірні сили...
Вінницька ставка проіснувала до березня 1944 року − відступаючи, гітлерівці підірвали її двома вагонами вибухівки. А відразу після Великої Вітчизняної, як тільки світ позбувся фашизму, ставка «Вервольф» під Вінницею стала об’єктом пильного вивчення фахівців. Але ненадовго: невдовзі радянські ідеологи заборонили цікавитися цим об’єктом − щоб уникнути будь-яких проявів неонацизму. Навіть німцям відмовили в ретельному обстеженні ставки. Завіса таємничості навколо ставки привідкрилася в 1959-1960 рр., коли вінничанин Іван Безуглий, колишній співробітник КДБ, опублікував у періодиці матеріали про боротьбу місцевого населення з окупантами. Ставка досі залишається малодослідженим об’єктом. Упродовж 1988-1991 рр. на ставці працювала експедиція кафедри технічної кібернетики Московського геологорозвідувального інституту під керівництвом професора Л. З. Бобровнікова. Працівникам експедиції вдалося відновити точні розміри території ставки та її окремих зон. Крім того, було виявлено місце розташування центрального в’їзду, котельні, електростанції, водокачки, очисних споруд, плацу та КПП.
Але багато таємниць залишаються нерозкритими й досі. Навколо ставки і точиться чимало пересудів, висловлюються нові гіпотези пов’язані з нею. Проблема її розкопок та дослідження залишається актуальною. Водночас цей об’єкт є одним із найпривабливіших для туристів. Ухвалене рішення про створення тут історико-меморіального комплексу пам’яті жертв фашизму. Донедавна він включав тільки камені, що залишилися від підірваних бункерів і Братську могилу військовополонених. Зараз починається будівництво великого музейного павільйону. Для експозиції комплексу колекціонери мають надати музею макет ставки розміром приблизно 2х2 м. На ньому зображені всі наземні споруди, які були на ставці до її руйнування. Від ставки Гітлера тепер мало що залишилось, але історики планують встановити вказівники біля тих місць, де були штабний бункер, басейн Гітлера та інші об’єкти.
− Експозиційний зал буде розташований на площі 225 квадратних метрів. Екскурсії будуть проводиться чотирма мовами − українською, російською, англійською й німецькою, оскільки інтерес іноземних туристів до комплексу досить великий, − розповіла  заступник директора Вінницького обласного краєзнавчого музею Світлана Шарварська. − Експозиція буде присвячена історії Великої Вітчизняної на території Вінниччини та, власне, ставці й важким наслідкам будівництва. До колекції нового музейного комплексу увійде багато експонатів, які наразі зберігаються у фондах. Територія самої колишньої ставки Гітлера не зазнає великих змін. Тож чи вдасться зазирнути в очі вовку-перевертню − судіть самі…
 

Комментарии: 0
Добавить комментарий

Добавить комментарий