статьи

Про користь сої і соєвих продуктів останнім часом сказано доволі багато. Але чи корисна вона насправді? І в чому, власне, полягає її користь? Виробники досить активно намагаються впроваджувати соєві продукти на наш ринок. А властивості сої, як харчового продукту, сьогодні об’єктивно оцінює все більше споживачів, і не обов'язково вегетаріанців. Середньостатистичний житель Японії, наприклад, з'їдає її в різному вигляді близько 27 кг на рік, а американці, німці і фіни – приблизно, по 3 кг. У нас коло споживачів соєвих продуктів теж збільшується. У магазинах можна зустріти безліч різноманітних продуктів з цієї культури: соєве борошно, висівки, паростки, «соєве молоко», «соєве м'ясо», соуси, сири, майонези, кисломолочні продукти та ін. Між іншим, думки вчених щодо сої дуже різняться. Хтось приписує соєвим продуктам чарівні властивості попереджати рак грудей, знижувати рівень холестерину, протистояти клімаксу, припливам і зміцнювати кісткову тканину та багато іншого. А їх опоненти стверджують, що роль сої в боротьбі з цими неприємностями мінімальна, а деякі науковці взагалі вважають, що соя, з її численними побічними ефектами, приносить більше шкоди, ніж користі. Істина ж, як зазвичай, десь посередині.
В чому ж її плюси? По-перше, вона є джерелом рослинного білка, що майже не поступається за харчовою цінністю білкам тваринного походження. До складу бобів сої входить 40 % білка, по 20% жирів і вуглеводів, 10% води, 5% клітковини. По-друге, вона багата лецитином - речовиною, яка регулює рівень холестерину в крові, сприяє уповільненню процесу накопичення жирів у печінці і допомагає відновленню клітин мозку. По-третє, до складу сої входять також фітинова кислота і генестеін, які пригнічують ріст злоякісних пухлин і сприяють виведенню з організму радіонуклідів. Нарешті, соя - це низькокалорійний продукт. Вживання соєвих продуктів рекомендовано при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, цукровому діабеті, ожирінні, захворюваннях суглобів. Найцікавіше в сої те, що в ній використовується практично все – відходів майже немає.
У сої є і свої мінуси. До її складу входять фітати - солі фітіновой кислоти. Причому більше, ніж в інших бобових. До них дієтологи завжди ставилися негативно. Ці солі містять хімічну групу, яка може утворювати міцні зв'язки з кальцієм, магнієм, залізом, цинком або міддю. У сої містяться також гемаглютиніни. Ці білкові речовини іноді викликають склеювання еритроцитів крові. Проявляється цей феномен у вигляді токсичних реакцій. В експериментах на тваринах, що вживали сою, це викликає уповільнення росту. Буває й алергічна реакція на соєві білки, але вдвічі рідше, ніж на молочні. Ізофлавони, що входять до складу сої, можуть пригнічувати ендокринну систему, а фітоестрогени - порушувати гормональний фон в період статевого дозрівання. Особам, що страждають сечокам'яною хворобою, рекомендують утриматися від вживання соєвих продуктів через наявність в них щавлевої кислоти, яка сприяє утворенню каменів у нирках. Вагітним та літнім людям також краще обмежити сою в раціоні. Вживання соєвих продуктів зовсім не приводить до зниження в крові рівня шкідливого холестерину - одного з головних факторів ризику серцево-судинних захворювань. Особливо небезпечний для організму різкий перехід від соєвої дієти до нормального харчування. На жаль, соя, яка надходить на наш ринок, в основному, генетично модифікована. Як вживання таких продуктів може відбитися на здоров'ї людей в майбутньому, поки ніхто точно не знає. Це стане видно через покоління. З іншого боку, соя входить до складу вареної ковбаси, сосисок та інших "м'ясних" продуктів, так що уникнути її вживання звичайному пересічному українцю буде складно.