статьи

Якщо переглядати архівні фотографії часів Другої світової війни, то можна помітити один цікавий факт: солдати армії США їздили в джипах або удвох, або втрьох. А ось чотирьох бійців в одній машині годі було й шукати. Виявилося, що у суворого дотримання такого правила «трьох пасажирів» серед американських військових є відразу кілька причин - від конструкції самого джипа до впливу кількості людей в машині на їх же здоров'я.

Спочатку цю незвичайну тенденцію сприймали військову байку, яких було тисячі. А потім з'явилися мемуари німецького диверсанта-есесівця Отто Скорцені: там він згадував, що за кількістю солдатів в джипі американська армія обчислювала ворожих диверсантів в Арденнах. Зате коли історія показала, що ця тенденція почала поширюватися і на післявоєнні події, стало зрозуміло, що мова йде про усталені правила для солдатів армії США.

Головною причиною обмеження кількості пасажирів в американському військовому джипі була конструкція власне автомобіля «Віліс». Вся річ у тому, що підвіска машини була досить жорсткою, заднє сидіння при цьому - вузьким і також не відрізнялось комфортом. Тому солдати нерідко підстрибували на горбах, якщо знаходилися на задніх сидіннях, а це, в свою чергу, негативно позначалося на їх здоров'я в майбутньому. А медицина в середині двадцятого століття ще не могла якісно лікувати всі ті проблеми, які виникали в результаті постійної їзди на таких джипах.

Крім того, якщо посадити ззаду двох пасажирів разом з усім спорядженням, то ймовірність того, що обидва вилетять під час удару об горбик, набагато вища, ніж якби солдат на задньому сидінні їхав сам. В останньому випадку пасажир має можливість прийняти зручну позу на сидінні і не злетіти на черговій ямі.

Саме через такі «польоти» військовий комплекс, а також медична сфера США почали користуватись промовистим терміном «Jeep Rider's Disease», інша назва - «Jeep seat». На українську мова це можна перекласти як «хвороба джипа». Вона являє собою ряд проблем зі здоров'ям, які викликані регулярними поїздками на задньому сидінні джипа «Вілліса»: від хронічних болів в спині і пошкоджень нижньої частини хребта до пілонідальної кісти і навіть переломів або запалення куприкової кістки.

Ще однією причиною існування в американській армії часів Другої світової війни правила «трьох пасажирів» є технічні характеристики джипа. Річ в тому, що вантажопідйомність «Вілліса» становить 250 кілограм. Найпростіші розрахунки дозволяють зрозуміти, що три людини в з вантажем ще можуть відповідати цим ваговим обмеженням, а чотирьох джип навряд чи безпечно довезе до пункту призначення: перевантаження підвищувало ймовірність перекидання машини на 33%.

До того ж вивчення напрацювань по дизайну джипа «Вілліс» підтвердило, що автори розробляли автомобіль з розрахунку на три сидіння. Звичайно, іноді обставини складалися таким чином, що доводилося брати на борт американського автомобіля більше трьох людей, але при можливості намагалися виділити додаткову машину. А якщо на блокпостах солдати зустрічали джипи з чотирма пасажирами, то обов'язково попереджали про небезпеку поїздки в такому складі.