статьи

Музей-садиба Миколи Пирогова був створений 27 жовтня 1944. У минулому - садиба „Вишня” розташовувалась в с. Шереметка, під Вінницею; її Пирогов придбав у спадкоємців доктора медицини А.А. Гриколевського на торгах у Києві в 1859 р., працюючи на посаді попечителя Київського учбового округу. А з 1861 по 1881 р. цей видатний вчений, геніальний хірург, творець воєнно-польової хірургії, педагог, засновник вітчизняного товариства Червоного хреста - Микола Іванович Пирогов тут жив і працював.

До музейно-меморіального комплексу відноситься: церква-некрополь, де зберігається доступне для огляду забальзамоване тіло М.І. Пирогова та музей-аптека, в якій розгорнута експозиція, що відтворює приймальну і операційну визначного лікаря. Створений інтер’єр сільської аптеки другої половини ХІХ ст., де представлене аптечне начиння та посуд.

Ще задовго до смерті М.І. Пирогов висловив бажання бути похованим у своїй садибі. Вдова Миколи Івановича сама піклувалася про підтримку тут належного порядку. Проте після її смерті ця святиня, на жаль, ставала все більш занедбаною. Величезного збитку усипальниці і садибі було завдано в роки громадянської війни. У 1920 р. напівзруйнований будинок М.І. Пирогова був наданий для житла групі комунарів, що приїхали з Америки. Пізніше, садиба знаходилась у віданні дослідної сільськогосподарської станції. А в 1936 р. тут розміщувалась Вінницька обласна інфекційна лікарня. 27 жовтня 1944 р., після звільнення України від німецько-фашистських окупантів, було прийнято урядове розпорядження про увічнення пам'яті М.І. Пирогова: створення в садибі «Вишня» музею і збереження останків видатного хірурга. У травні 1945 р. у «Вишню» прибула комісія у складі видатних учених, яким належало провести першочергові роботи щодо відновлення тіла М.І. Пирогова. Комісія відзначила, що тіло мало в повному розумінні слова "страхітливий вигляд". Це була перша ребальзамація, проведена через 65 років після смерті Миколи Івановича. Одночасно виконувалися ремонтно-реставраційні роботи в будинку вченого і його садибі. У наступні роки (у 1956, 1973, 1979, 1988 рр.) роботи з ребальзамування проводилися вже українськими фахівцями.

Матеріали ж музею є невичерпним джерелом для роботи вчених, лікарів-практиків, студентів. На їх основі підготовлено чимало наукових праць. Матеріали музею використані в хронікальних, документальних та художніх фільмах. Адміністрація музею була одним з організаторів проведення у Вінниці значних наукових форумів, присвячених М.І. Пирогову, серед яких – виїзна сесія Академії медичних наук, Пироговські читання, з'їзди, наукові конференції. За період існування музей набув світової слави і популярності. Понад 7 млн. екскурсантів із 168 країн світу уже ознайомились з його експозиціями. Тому, враховуючи великий внесок М.І. Пирогова у світову і вітчизняну науку, а також значну роль музею у вивченні та збереженні історії України, Указом Президента України музею-садибі М.І. Пирогова 10 червня 1997 р. надано статусу національного. А з 2003 року музей підпорядкований МОЗ України.

Підготував Віктор Рудь,

член Молодіжної організації журналістів