ЕМОЦІЙНА НЕЗРІЛІСТЬ ДИТИНИ, ЧИ НЕБАЖАННЯ ДОРОСЛІШАТИ
03 декабря 2014, 00:00
Деякі діти дорослішають повільніше, ніж їх однолітки. Мається на увазі те, що деякі психічні якості у них формуються із запізненням. Такі особливості, властиві багатьом дітям, прийнято називати психічним інфантилізмом.
Термін "інфантилізм" використовується для позначення особистісної незрілості, зокрема, її емоційно-вольових якостей. Такі діти відрізняються наївністю та безпечністю. Вони не здатні до вольових зусиль, не враховують наслідків власних вчинків, не вміють стримувати свої почуття. У інфантильних дітей часто змінюється настрій: від бурхливих проявів радості та захоплення вони легко переходять до сліз, плачу і розпачу.
Спробуємо розібратися, що відбувається з дитиною, які причини, прояви та наслідки інфантилізму та якими мають бути дії батьків. Гіперопіка - одна з поширених помилок у вихованні, коли батьки керують кожним кроком дитини. І тоді поряд з інфантильністю стають помітні егоцентризм, невміння рахуватися з оточуючими, несамостійність, пасивність, нездатність до продуктивної роботи. Деспотичне виховання з фізичними покараннями і постійними заборонами також сприяє зниженню ініціативи, прояву несамостійності, нерішучості.
Враховуючи, що інфантильна дитина прагне спілкуватися з дітьми молодшими за себе, надайте їй можливість більше часу проводити з однолітками, спонукайте її до такого спілкування, вчіть співпрацювати з іншими дітьми та залагоджувати конфлікти. Роз'яснюйте наслідки її помилок, спонукайте долати труднощі, допомагаючи і радіючи разом із нею її перемогам. Продумайте і встановіть для дитини ряд посильних щоденних обов'язків, які вона буде чітко знати та виконувати.
Інфантильні діти - особистості слабодухі, які піддаються впливу, тому батьки й вихователі повинні бути уважними, щоб діти не потрапили під вплив поганої компанії, а мали гідні заняття - спорт, туризм, читання.
Заохочуйте будь-яке прагнення дитини до самостійності та прийняття власних рішень, відповідальності за доручені справи. Абсолютно необхідна участь у цьому процесі батька, особливо при вихованні хлопчиків.
Якщо ви вчасно помітили, що дитина не готова до школи до семи років, краще зачекайте рік і у вісім років відправте до школи з уже сформованою позицією школяра. Варто почати з підготовчих індивідуальних занять, під час яких на легкому, доступному матеріалі буде поступово формуватися бажання вчитися, прагнення до розумової праці та відповідальність.
Успіх формує у дитини віру в свої сили, знімає напруженість і створює емоційний комфорт. Пам'ятайте, для таких дітей особливо шкідливі байдужість та брак уваги з боку дорослих. Допоможіть власній дитині подорослішати.
Читайте также:
Общество
Общество
Общество
Добавить комментарий