статьи

Цукровий діабет відомий з глибокої давнини. Ця хвороба була описана вже в I ст. н. е. римськими лікарями Цельсом та Аретом і не переставала цікавити вчених протягом віків, які безуспішно прагнули полегшити страждання пацієнтів.
Лише в XX столітті знайшли ефективний засіб лікування - відкритий в 1923 році Фредеріком Г. Бантінгом та Г. Бестом - інсулін. На сьогоднішній день йде мова про пандемію цукрового діабету: кожні 40 секунд одна людина захворіває на цукровий діабет. За даними ВООЗ, кількість хворих на цукровий діабет в 2025 р. може досягти 334 млн.

Що ж таке цукровий діабет? Це порушення обміну речовин, при якому в крові збільшується вміст цукру. Даний діагноз встановлюють при неодноразовому показнику вмісту цукру в цільній крові: натще-вище 6,1 ммоль/л, а через 2 години після їжі - вище 11,1 ммоль/л. Цукровий діабет – це хронічна хвороба, яку потрібно контролювати протягом всього життя. На цукровий діабет I типу хворіють переважно діти, молоді люди. При даному типі інсулін-продукуючі клітини (β-клітини підшлункової залози) руйнуються, перестають виробляти інсулін, і, як наслідок, виникає його абсолютна недостатність. Лікується цукровий діабет I типу лише інсуліном. Цукровий діабет II типу називають «діабет дорослих», який виникає у людей у віці старше 40 років і дуже часто поєднується з ожирінням. При даному типі діабету підшлункова залоза виробляє інсуліну достатньо (на початку захворювання навіть більше, ніж це потрібно), але рецептори клітин не чутливі до нього, тобто виникає інсулінорезистентність. Порушується надходження глюкози в середину клітини, що забезпечує саме інсулін, відповідно рівень глюкози в крові збільшується.

До групи ризику розвитку цукрового діабету I типу належать особи, в яких брати, сестри, батьки, близькі кровні родичі вже хворіють на цукровий діабет. Виникнення хвороби можуть наблизити стресові ситуації, перевтома, інфекційні захворювання, травми, хірургічні операції, аутоімунні захворювання. Цукровий діабет I типу наслідується з вірогідністю 3-7% по лінії матері та з вірогідністю 10% по лінії батька. Якщо обоє батьків хворі на цукровий діабет, то вірогідність появи у дитини складає 30-70%.

До групи ризику розвитку цукрового діабету II типу належать особи, в яких обоє або один із батьків страждає на ЦД; жінки, які народили дитину вагою 4,5 кг і більше, або з вагою менше 2,5кг; матері дітей з вадами розвитку; після викидня або народження мертвої дитини; жінки з гестаційним діабетом в анамнезі; особи, хворі на ожиріння ІМТ >25; особи, хворі на гіпертонічну хворобу; хворі з невропатіями невизначеної етіології; хворі зі стійким пародонтозом; хворі зі фурункульозом; хворі з іншими ендокринологічними захворюваннями, хронічним панкреатитом.

Основні симптоми цукрового діабету: надмірна спрага; загальна слабкість; підвищена втомлюваність; підвищений апетит; підвищена кількість сечовиділення; часте сечовипускання (особливо вночі); сухість шкіри; свербіж шкіри та слизових статевих органів; нечіткість зору; часті інфекції, фурункульоз; втрата ваги тіла (особливо при цукровому діабеті 1 типу). Отже, якщо вас турбують вище наведені симптоми, зверніться до сімейного лікаря за місцем проживання, який вирішить питання послідуючого обстеження та необхідності консультації і лікування в ендокринолога.

Олександра Євгеніївна Кузьмінська,

лікар – методист ВОКЕД; тел. 61 – 17 – 37