статьи

       Правець – важке інфекційне захворювання, поширене в багатьох країнах світу.
     Це захворювання відоме з давніх часів. Ще Гіппократ, в якого від правця помер син, описав перебіг захворювання 2430 років тому.
       Ще тоді було помічено, що значно частіше правець виникає під час війни, проте пояснення цьому знайти не могли. Першим запідозрив інфекційне походження правця М.І.Пирогов. В 1884 р., італійці Карле і Роттоне експериментально змоделювали це захворювання.
        Правець – грампозитивна, рухлива паличка, облігатний анаероб. Має форму барабанних паличок або тенісних ракеток. Стійкий у навколишньому середовищі: утворює спори, може зберігатись роками, може вижити при температурі 90 градусів – близько 2 годин. Найбільш небезпечним періодом для життя хворого є 10 – 14 день хвороби. У цей час відмічається наростаючий метаболічний ацидоз, гіпертермія, гіперсалівація, підвищене потовиділення, поліорганна недостатність. Виникають важкі нейрогенні порушення у зв’язку з глибоким токсичним ураженням мозку, висока ймовірність паралічу серцевого м’яза, асфіксії. У зв’язку з порушенням вентиляції легень не виключено приєднання інфекції, та розвиток вторинних пневмоній. Часті судоми сприяють виникненню виснажливого безсоння.

Транспортування здійснюється спеціальними бригадами у складі анестезіолога, інфекціоніста і середнього медичного працівника, у розпорядженні яких є санітарний транспорт, обладнаний необхідною апаратурою для керованого дихання і медикаментами.
      Лікування проводиться у відділеннях інтенсивної терапії за участю анестезіолога-реаніматолога, оскільки захворювання вкрай небезпечне стосовно летальності. Хворим створюється максимально можливий в плані подразників з боку органів чуття спокій.
         Хірургічна обробка рани. Рану що є вхідними воротами інфекції обколюють протиправцевою сироваткою (навіть якщо вона вже затягнулась). Для створення доступу кисню в область локалізації збудника проводять розтин, ревізію, хірургічну обробку рани, роблять широкі надрізи. Наявні сторонні тіла, забруднення і вогнища некрозу видаляють. Обробка рани, щоб уникнути судом, проводиться під наркозом. У подальшому, при веденні ран застосовують протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин).

Етіологічне лікування – максимально раннє введення внутрішньом’язово протиправцевої сироватки (50000 – 100000 МО) та специфічного імуноглобуліну (від 500 МО до 3000-6000 МО), після попереднього проведення тесту на чутливість.

Застосування міорелаксантів, нейролептиків, наркотичних та седативних препаратів. Зокрема останнім часом широке застосування знайшов діазепам (до 2-6 тижнів з поступовою відміною після зникнення м’язових спазмів), який при важкому перебігу призначають внутнішньовенно.

Адсорбовану коклюшно-дифтерійно-правцеву вакцину (АКДП-вакцина, АаКДП-вакцина), яка містить 20 одиниць зв’язування правцевого анатоксину в 1 мл. Адсорбований дифтерійно-правцевий анатоксин зі зменшеною концентрацією антигена (АДП-М-анатоксин), який містить 10 одиниць зв’язування правцевого анатоксину в 1 мл. Адсорбований правцевий анатоксин (АП-анатоксин) очищений, концентрований препарат, який містить 20 одиниць зв’язування правцевого анатоксину в 1 мл.

Протиправцевий людський імуноглобулін, який отримано з крові активноімунізованих людей. Одна профілактична доза складає 250 МО.
Протиправцеву сироватку, виготовлену з крові гіперімунізованих коней. Одна профілактична доза складає 3000 МО.
Адсорбований правцевий анатоксин (АП-анатоксин) очищений.
Показання до проведення екстреної вакцинопрофілактики:
- травми з порушенням цілості шкіри та слизових оболонок
- обмороження та опіки ІІ – ІV ст.
- позалікарняні аборти
- пологи поза лікарнею
- гангрена чи некроз тканин будь-якого типу, абсцеси
- укуси тварин
- проникаючі пошкодження травного каналу

матеріал надано
ВОДКЛ