статьи

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на час його смерті, за виключенням тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.

 Спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, при цьому заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. При спадкуванні за заповітом до спадкування залучаються ті особи, яких спадкодавець визначив у своєму заповіті. Заповідачеві надано право без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Але заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Спадкування за законом має місце у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини. Спадкоємці за законом залучаються до спадкування у порядку черговості, яка залежить від ступеня споріднення їх зі спадкодавцем. У першу чергу спадкують діти спадкодавця (в тому числі усиновлені), той із подружжя, який його пережив, батьки (в тому числі усиновителі), а також діти, що народилися після смерті спадкодавця. Рідні брати та сестри спадкодавця, дід, баба померлого як з боку матері, так і з боку батька, спадкують у другу чергу. У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше ніж п'ять років до відкриття спадщини залучаються до спадкування у четверту чергу. У п'яту чергу на спадкування мають право інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Крім того, у п'яту чергу мають право на спадкування за законом утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї, а саме неповнолітні або непрацездатні особи, які не були членами сім'ї спадкодавця, але не менш як п'ять років одержували від нього матеріальну допомогу, що була для них єдиним або основним джерелом засобів до існування.

Шестимісячний строк починається з часу відкриття спадщини, а часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Протягом цього ж строку така відмова може бути спадкоємцем відкликана. Слід зазначити, що відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом. Право спадкоємців на спадкове майно підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, яке видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. Строк для звернення спадкоємця за отриманням свідоцтва про право на спадщину законодавством не обмежено.