статьи

Нотаріат – це система органів та посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Зважаючи на важливість цієї професії, до сучасного нотаріуса висунуто підвищені вимоги, більш того, умови її здобуття з кожним роком ускладнюються. У ст. 3 Закону України «Про нотаріат» визначено 5 вимог до кандидата на здобуття професії нотаріуса: наявність громадянства України, повної вищої юридичної освіти, володіння державною мовою, стажу роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, складання кваліфікаційного іспиту та отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

В свою чергу, помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду. Добір кандидатур і прийняття на роботу помічника приватного нотаріуса є виключним правом нотаріуса. Нотаріус може мати лише одного помічника, з яким укладається трудовий договір.

Кваліфікаційний іспит складається з теоретичних питань, задачі та складання проекта нотаріального документа. Теоретичні питання досить розгалужені та охоплюють цивільне, цивільно-процесуальне, сімейне, податкове, господарське, земельне право та ін. Окремий блок питань стосується безпосередньо організації нотаріальної діяльності та порядку вчинення конкретних нотаріальних дій. Вдруге можна скласти іспит лише через рік. Склавши іспит та одержавши свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, особа вправі працювати в державній нотаріальній конторі або стати приватним нотаріусом. Оскільки штат державної нотаріальної контори затверджується обласними управліннями юстиції, влаштуватись нотаріусом можливо лише за наявності вакантних місць. Для реєстрації ж приватної нотаріальної діяльності обласними управліннями юстиції необхідно подбати про робоче місце, до якого є ряд вимог, зокрема: приватний нотаріус може мати лише одне приміщення (офіс), яке має містити окремий кабінет нотаріуса площею не менше 10 кв. м., відокремлені кімнати для технічного персоналу, а також для громадян, металеву шафу для зберігання архіву та документів нотаріального діловодства або окрему кімнату, вікна приміщення мають бути обладнані металевими гратами або захисними ролетами, вхідні двері мають бути металевими або обладнані металевими ролетами, приміщення має бути обладнане охоронною сигналізацією. Для роботи з електронними Державними реєстрами приватний нотаріус має пройти оплатне стажування в Державному підприємстві «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та підключити швидкісний Інтернет для безперебійного функціонування реєстрів.

Найважливішим є те, що нотаріусу, для виконання покладених на нього обов’язків, необхідно бути уважним, відповідальним, самодисциплінованим, акуратним, спостережливим, нотаріус повинен вміти спілкуватись з людьми, мати терпіння та такт, а також постійно поповнювати свої знання, адже законодавство динамічно розвивається.

Окрім ділових якостей нотаріусу мають бути притаманні такі особисті якості як порядність, вихованість, внутрішня культура. Для ефективної роботи в цій сфері бажано попередньо здобути професійний досвід, пов’язаний із самостійним прийняттям рішень, що виробить необхідні навички максимальної концентрації на питанні та відповідальності за прийняті рішення. Це зумовлено тим, що нотаріус не має права на помилку, адже її може виправити лише суд. Хоч вікового цензу закон поки що не містить, як, наприклад, для кандидатів в судді, проте, важливо зазначити, що в професійній діяльності нотаріуса життєвий досвід, який приходить саме з досягненням певного віку, має неабияке значення, наприклад, для завоювання довіри людини, з’ясування її справжнього волевиявлення, роз’яснення їй наслідків вчинення нотаріальної дії.

Робота нотаріуса, яка може здатись, на перший погляд, простою, насправді є результатом подолання довгого шляху до професії, володіння ґрунтовними знаннями в різних галузях права, щоденної праці над собою, іноді докладання надзусиль. Саме тому, до вибору цієї професії слід підійти дуже виважено та відповідально.