статьи

У нашій свідомості є образ - ідеал, якого ми намагаємось досягнути. Та є люди, які не зупиняться у досягненні своєї мети усіма можливими методами, навіть подивившись у вічі смерті.

Що таке неврогенна анорексія? Це важке психічне захворювання, яке призводить до значних ендокринних і трофічних порушень, супроводжується значним зниженням ваги і на пізніх етапах може призводити до смерті.

Як людина може захворіти на цю хворобу? Наше світосприйняття формується під впливом засобів масової інформації (надміру витончені, аж до виснаження, крокуючі по світових подіумах манекенниці, мініатюрні акторки, реаліті- шоу в котрих демонструють огрядних людей і їхні понівечені долі). Також кожному із нас хочеться отримати визнання у соціумі, що невід’ємно пов’язано із сексуальною привабливістю (необережні зауваження близьких: родичів, друзів, коханців щодо ваги). Усе це лише «насіння», яке може прорости при певних особливостях характеру людини (чутливі та вразливі особистості).

Хто хворіє на неврогенну анорексію? До груп ризику належать у першу чергу дівчатка-підлітки, та не слід виключати хлопчиків, дорослих жінок та чоловіків.

З якими скаргами звертаються хворі у лікарню? Як не дивно це звучить, та хворі на анорексію вважають себе гладкими, навіть маючи значний дефіцит ваги. Вони не вважають себе психічно хворими і не можуть критично ставитись до своєї зовнішності. Тому в першу чергу жінки звертаються до гінеколога (порушення менструального циклу), а чоловіки до сексопатолога (втрата потенції).

Якими симптомами проявляється це захворювання? Перші з них розрізняють, якщо хворий із близького оточення. Передвісником може бути незадоволеність власним тілом і пов’язана із цим депресія або неконтрольована агресія. Визначивши для себе «проблему», яка на їхню думку пов’язана з неправильним харчуванням, хворі починають дотримуватись різноманітних дієт. Намагаються їсти мало, невеликими порціями. Та що ж тут поганого, спитаєте ви. В анорексиків немає відчуття міри, в подальшому вони взагалі відмовляються від їжі. Поклавши малесенький шматочок їжі до рота, постійно відчувають страх перед ожирінням. Вони не бажають зупинитись на одній вазі, й усі їхні дії направлені на схуднення. Як правило, такі хворі відмовляються їсти з родиною, ховають їжу, віддають тваринам. І найбільш вірогідна ознака того, що людина страждає на неврогенну анорексію, – це стрімка та значна втрата ваги. Під впливом страхів хворі починають знаходити інші «альтернативні» способи позбавити своє тіло від їжі: штучно викликана блювота, промивання ШКТ, прийом сечогінних, проносних, лікарських засобів, що пригнічують апетит.

Як реагує організм людини на хворобу? Організм людини – це складна біологічно активна структура, основною метою якого є вижити. Незважаючи на тривалий вплив шкідливих факторів, він намагається компенсувати свої втрати шляхом виключення «додаткових» енергоємних систем. У першу чергу порушується гормональний обмін, що бере активну участь у репродуктивній системі, як наслідок — порушення менструальної функції у жінок. Згодом атрофуються м’язи, випадає волосся, руйнуються зуби, вимивається кальцій із кісток, перестає працювати кишківник, виникають судоми. Для узагальнення хочу сказати, що хвороба призводить до трофічних змін у всіх органах.

Якщо ви виявили ознаки цього захворювання у себе чи своїх рідних - зверніться до лікаря, поки не пізно.

Аліна Кобець, лікар-психіатр

15 відділення ВОПНЛ ім. академіка О. І. Ющенка