статьи

Як приємно в літню спеку скуштувати прохолодну м'якоть велетенської ягідки — кавуна!
Ці традиційні літні ласощі люблять і дорослі, й діти. Кавун містить 88-94% води, 9% цукрів (фруктозу, глюкозу і сахарозу) і мінеральні солі. Також у ньому містяться вітаміни B1, B2, С, РР, фолієва кислота, каротин, пектинові полісахариди, клітковина і мікроелементи: калій, магній, залізо, натрій, кальцій, фосфор та ін. Такий багатий асортимент поживних речовин позитивно впливає на серцево-судинну систему, залози внутрішньої секреції, сприяє підвищенню активності корисної кишкової мікрофлори. Ще одна беззаперечна перевага кавуна — великий вміст магнію: достатньо з'їсти всього 150 грамів смачної соковитої м’якоті, і добова потреба організму задоволена. У 100 грамах їстівної частини плоду міститься всього 38 ккал. Окрім того, він є чудовим сечогінним засобом, очищає організм, особливо печінку та нирки, від шкідливих речовин, допомагає при розладах шлунку, нейтралізуючи в ньому надлишок кислот. Кавуни рекомендують тим, у кого схильність до утворення каменів у печінці та нирках, слабка серцево-судинна система. Кавун відновлює обмін речовин і регулює терморегуляцію організму, крім того, очищає його від шлаків. Словом, у спеку ця найбільша ягода поза конкуренцією!

Незважаючи на це, рекомендуються деякі обмеження в кількості з'їденого кавуна. Наприклад, дітям у віці 2-3 років досить буде і 100 грамів, а в 3-6 років можна з'їсти не більше 150 грамів. Радять обмежити його вживання при цукровому діабеті, важких захворюваннях підшлункової залози.

Але смачні та корисні ці «ягідки» - лише якщо стиглі й не нашпиговані нітратами. Деякі недобросовісні виробники роблять кавунам «щеплення» аміачною селітрою, в результаті вони червоніють вже через дві години! Баштанні, які з'являються у продажу першими, краще не їсти: вони перегодовані азотними добривами. У кавуна з надміром нітратів м’якоть насичена червоним кольором з легким фіолетовим відтінком, а волокна, що йдуть від центру до кірки, жовтого кольору. У хорошому кавуні вони білі. Зріз “хімічного” - гладкий і навіть глянцевий на вигляд (а повинен бути зернистим). Якщо ж розкришити м’якоть у склянці з водою, то рідина стане червоною або рожевою, тоді як здоровий кавун просто зробить воду каламутною.

Як же вибрати стиглий кавун? Правило перше: вибирайте ягоду середнього розміру, наприклад, як футбольний м'яч вагою 5-7 кг. Ознака стиглого кавуна — глухий звук при поплескуванні його долонею, він має дзвеніти всередині. Плід повинен бути чистим і цілим, уважно огляньте його, щоб не було тріщин і вм'ятин. Стиглий кавун завжди покритий жорсткою кіркою, яку не можна проткнути нігтем. І в нього є хвостик, не надто всохлий (ознака довгої і важкої дороги) і не сирий. Зверніть увагу і на жовту пляму - місце, яким кавун стикався з землею. Вона невелика - значить, сонця йому вистачало і дозрів він на грядці, а не у вантажівці, в якій його привезли.

Купувати баштанні слід не на стихійних ринках чи біля дороги. Вони мають лежати не на землі, а на підвищенні, подалі від пилу, бруду і мікробів, які дуже люблять розмножуватися в соковитій м'якоті кавуна. Не купуйте тріснутий чи вже надрізаний кавун — швидко зіпсується. Розрізаний потрібно з`їсти протягом доби, а зберігати — у холодильнику.

Якщо ж після частування кавуном у вас з᾽явились підвищена стомлюваність, сильний головний біль, нудота, блювота і діарея, це може бути наслідком отруєння. Слід одразу ж звернутися по допомогу до лікаря.

Олександр Самойленко,

член Молодіжної організації журналістів