статьи

БЕЗ ПОСТАВИ КІНЬ – КОРОВА!

(народна мудрість)

Діти – це маленькі «дзиги». Щохвилини бігають, стрибають, танцюють, а найцікавіше те, що не втомлюються, адже їхній організм розрахований на таке фізичне навантаження. Під час своїх рухливих ігор маленьке «шило» встигає не лише нашкодити, розбивши декілька улюблених маминих ваз, а й пізнати світ та навчитись чомусь новому! При цьому фізична активність сприяє розвитку мислення, пам’яті, уяві. І з шестирічного віку дітки розпочинають нелегкий шлях до знань. Саме у школі їм доводиться проводити по декілька годин за незручними партами, а вдома — за столом. І це стає неабияким навантаженням на маленький, ще не до кінця сформований опорно-руховий апарат. Адже 45 хвилин на місці для «непосидьки» - це вже перше велике випробування. При цьому важливо не забувати про таку важливу річ, як постава. З часом кількість предметів збільшується, і все менше і менше часу лишається на фізичну активність учня. В той же час, батьки і вчителі основну увагу концентрують на розумовому розвитку, а не фізичному. А отже і забувають про здоров’я власних дітей. Адже саме фізичний розвиток формує імунітет і, тим самим, здоров’я.

Якщо назвати усі предмети, які вважаються основними на думку не лише учителів, а й батьків, то фізкультура до такого списку дисциплін не ввійде. Отже, середньостатистичний учень мало того, що на уроках по 45 хвилин сидить за партою ( і так 5-7 уроків щодня, 5-6 днів на тиждень), та ще й на додачу вдома на нього чекає виконання домашніх завдань теж у сидячому і часто в незручному положенні! Наслідками такого нерівномірного навантаження стануть регулярні проблеми зі здоров’ям і навчанням. Хоча відповідно виникає запитання: а чому ж з навчанням? Адже діти те й роблять, що вчаться! Звісно, вони читають, пишуть, «зубрять» годинами, а в результаті окрім щовечірньої головної болі, в’ялості, дратівливості, пасивності, нічого не отримують. Причину цьому треба шукати у фізичному здоров’ї дитини. А поглянувши на його чи її поставу, все стане на свої місця. Адже просидівши «скрючено» 7 уроків у школі й кілька годин вдома, організм довго не витримає таких знущань! І початковою реакцією стає порушення роботи опорно-рухового апарата. І, в першу чергу, постави. («Постава (осанка)» - це звичайне положення тіла людини – її поза, котру вона непримусово зберігає, перебуваючи у вертикальному положенні: стоячи, сидячи, при ходьбі або іншій діяльності ). Характеризується вона такими ознаками (правильна):

1. голова тримається рівно (лоб і підборіддя розташовані в одній площині, перпендикулярній підлозі);

2. мочки вух – на одній висоті;

3. плечі ледь опущені, відведені назад і знаходяться на одному рівні;

4. живіт підтягнутий, коліна випрямлені;

5. таз – не перекошений;

6. вигини стоп добре виражені.

А чи відомо вам, що відхилення від правильного положення постави веде до таких наслідків:

• з’являється біль у суглобах і м’язах, у попереку та стопах, який виникає здебільшого в другій половині дня;

• внутрішні органи зміщуються, що призводить до порушення їхньої діяльності;

• рухи дітей стають незграбними, змінюється зовнішній вигляд та форма тіла;

• швидко втомлюються м’язи;

• діти часто хворіють.

Найчастіше ці порушення виникають ще у дитячому віці, а саме в період інтенсивного розвитку рухових навичок (становлення ходи й манери тримати своє тіло). На жаль, батьки забувають, що «осанка» не передається у спадщину, її слід формувати у родині, дитячих закладах, у побуті. Тому потрібно охоче залучати дітей до виконання певних фізичних вправ з метою виховання в них правильної постави. До речі, перевірити її можна самостійно. Станьте спиною у звичайній позі (впритул) до рівної стіни чи дверей. І прослідкуйте, чи торкаються стіни у такому положенні ваші потилиця, лопатки, плечі, сідниці та п’яти. Якщо з списку випадає хоча б одна точка, то така постава вважається неправильною. Наприклад, слабка мускулатура живота та попереку наявна, якщо до стіни доторкаються потилиця, спина і ступні. А от про слабку мускулатуру шиї та плечового поясу свідчить торкання стіни лише спиною і п’ятами. Цю процедуру перевірки виконати дуже просто, а при виявленні певних відхилень від норми обов’язково потрібно звернутися до спеціалістів. Так, за словами кандидата медичних наук лікаря ЛФК (лікувальна фізична культура) Сергія Івановича Ломиноги: «Профілактика будь-якого захворювання неодмінно краще, ніж лікування! Це ж стосується і постави людини. Так, виконання звичайних фізичних вправ допоможуть малечі не лише уникнути багатьох проблем з опорно-руховою системою, а й привчать дисципліні ще з раннього дитинства. Але якщо проблема вже з’явилася, то зволікати не слід, адже занедбані порушення постави перетворюються на захворювання (наприклад, сколіоз та інші) й лікування їх – це нелегка довготривала справа.»

Отже, в процесі навчання потрібно не розмежовувати поняття “розумове та фізичне виховання”. Адже основою для формування всесторонньо розвиненої особистості є його гарне фізичне здоров’я.