Новости

У поточному році Мінфін знайшов додаткові 22 млрд грн на оплату праці держслужбовців

З 1 січня 2024 року Україна перейшла на нову систему оплати праці держслужбовців. Попри складну ситуацію в економіці країни, Міністерство фінансів знайшло додаткові 22 млрд грн для фінансування заробітної плати чиновників. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповіла голова Нацагентства з питань держслужби Наталія Алюшина.

«З 1 січня цього року країна перейшла на нову систему оплати праці держслужбовців. Це унормовано Прикінцевими положеннями закону про держбюджет на 2024 рік. Рішення було непростим, оскільки країна значною мірою фінансується за рахунок залучених коштів. Але навіть у цих умовах Мінфін знайшов додаткові 22 млрд грн на оплату праці держслужбовців», – розповіла керівниця Нацагентства з держслужби.

Наталія Алюшина зауважила, що Нацагентство нещодавно дослідило результати переходу на нову систему оплати праці. За її словами, щоб вибудувати каркас прозорої, прогнозованої, справедливої системи, потрібно прибрати чи нівелювати суб’єктивні чинники. 

«Один з таких (чинників, – «Главком») – скасування так званої «інтенсивки» (доплати за інтенсивність праці, – «Главком») як фінансового стимулу, яким на власний розсуд розпоряджалися керівники. Раніше державні установи зберігали вакансії і за рахунок передбаченого для них зарплатного фонду роздавали «плюшки». Не усім, звісно. Нині така практика у минулому», – йдеться у заяві.

Голова Нацагентства з держслужби вважає, що перевагою нової системи оплати є прозорість. Тобто будь-який громадянин може відкрити схему посадових укладів і дізнатися обсяги заробітку посадовця на певній посаді. 

У жовтні 2023 року було ухвалено постанову Кабміну «Про підготовку до запровадження умов оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році». Постановою було затверджено Каталог типових посад держслужби, критерії віднесення до таких посад та  визначений Алгоритм проведення класифікації.

Класифікація посад дозволить запровадити систему визначення вартості посад – грейдінг. Це дасть змогу враховувати навантаження, складність та відповідальність роботи при встановленні зарплат. Мета – встановити єдині підходи на держслужбі, коли однакова робота оплачуватиметься на одному рівні у всій системі.

«Це – важливий маркер суспільної прозорості і підзвітності. Та й сам державний службовець отримує можливість розрахувати свій дохід і запланувати витрати. Тепер нема сенсу тримати вакантні посади, бо тими коштами неможливо скористатися. Тому їх і скорочують або шукають реальних кандидатів, розширюючи поле для зайнятості у країні», – розповіла представниця Нацагентства з держслужби.

Наталія Алюшина зазначила, що до 2024 року зарплата держслужбовця складалася в середньому із 40% – окладу і 60% – варіативної частини. Тепер варіативна частина – максимум 30%. Вона також навела приклад для розуміння: 

«Деякі держслужбовці із окладом на рівні 12-13 тис. грн у деклараціях зазначали суми на порядок вищі. Це відбувалося якраз за рахунок «інтенсивки», яка для певних осіб сягала 800-1500% від окладу. За таких умов місячний дохід такого посадовця з окладом у 12 тис. грн міг перевищувати 100 тис. Це відбувалося за особистим рішенням керівника, який на власний розсуд вирішував: дати 10% чи 1000%. Наголошую, що згадані кричущі випадки не були масовою практикою, але викликали справедливе обурення у суспільстві».

Алюшина зауважила, що у процесі реформування удосконалюється методологія класифікації посад. За її словами, потрібно доопрацювати питання поінформованості державних службовців: «Для мене було показово, що 16% держслужбовців не знали про початок класифікації, інформаційно-роз'яснювальні матеріали отримали 66%, а внутрішнє навчання пройшло близько 50%».