статьи

Кожен, хто дивився старі фільми про війну чи бачив документальні фотографії, повинен був обов'язково звернути увагу на те, що у німецьких солдатів висить на поясі або на ремені через плече якийсь загадковий рифлений металевий циліндр. Саме час розібратися в тому, для чого він був потрібен і як використовувався солдатами вермахту.

Загадковий циліндр в спорядженні німецьких солдатів - це всього на всього так званий «газбак» - ємність для зберігання протигаза. Носилася вона як правило на окремому ремені, який перекидався через плече солдата або підвішувався на пояс. За допомогою маленького ремінця на кожен газбак також кріпилася невелика шкіряна сумка, в якій зберігалася накидка - плащ-намет, яку, сидячи в траншеї, німецький солдат повинен був накинути собі на голову і плечі відразу після надягання протигазу. У той час накидка мала виконувати ті ж функції, що сьогодні виконує комплект хімічного захисту.

На момент 1941 року вермахт мав на озброєнні три моделі протигазів. Пізні зразки були добре прогумовані і відрізнялися куди більш високим рівнем якості. Як і сьогодні, протигази випускалися під кілька розмірів голови. Крім захисної маски з фільтром, в газбаці зберігалося ще кілька цікавих речей.

Так, на внутрішній стороні кришки був невелика кишенька, яка замикалась. У ній зберігалася особиста картка бійця і супровідні документи до протигаза. На них, зокрема, ставилося клеймо про перевірку пристрою на працездатність. В теорії протигази повинні були перевірятися в німецькій армії як мінімум раз на рік.

Під протигазом в баку лежала пляшечка і коробка з двома засобами для нейтралізації хімічних речовин, що потрапили на відкриті ділянки шкіри. В обох ємностях був один той самий засіб з тією лише різницею, що в коробці був порошок, а в пляшечці - рідина.

Також під протигазом лежала металева прокладка, під яку укладався спеціальний одноразовий рушник (по суті, звичайний шматок тканини) для протирання протигаза після газової атаки. Під рушником в паперовій упаковці лежало кілька запасних скляних лінз для маски.

Газбаки були розроблені після сумного досвіду Першої світової війни. Проте, не дивлячись на всі жахи Другої світової війни, до використання хімічної зброї країни (за винятком декількох випадків) так і не дійшли, а тому і протигазні сумки здебільшого так і не принесли користі.