Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
07 липня 2022
32,5 °C
дождь

Новини

Вінниця
«Тут усі відкрили своє серце українцям» - вінничани в Польщі допомагають переселенцям з України
30 травня 2022, 18:32
«Тут усі відкрили своє серце українцям» - вінничани в Польщі допомагають переселенцям з України

Подружжя Сергія та Наталія Новицькі з Вінниччини до війни були успішними бізнесменами. В місті Перемишль заснували власне приватне підприємство, яке займається реалізацією автомобілів. Коли розпочалась війна, вони переобладнали офіс на притулок для біженців, щоб приймати людей, які звертаються про допомогу.

До початку війни Сергій складав бізнес-плани, думав лише про автомобілі і бізнес, а потім його просторий офіс на 240 квадратних метрів у Перемишлі став схожим на вулик, тут приймають українців, які виїхали до Польщі через війну.

«Ми самі родом із Вінниці. У 2017 році відкрили бізнес у Польщі. Я займаюсь реалізацією автівок з Європи. За освітою автомеханік, у мене батько сам автомобіліст. Автомобілі – це моє хобі, - розповідає 45 – річний Сергій Новицький. З нами працюють інші автомобільні дилери. Ми продавали автомобілі в Україну. В Перемишлі винаймаємо офісне приміщення та майданчик. Офіс доволі просторий. Весь час думали навіщо нам таке велике приміщення. Тут є всі зручності, кухня, вбиральня, санвузол.

Перед війною ми якраз приїхали сюди в справах. З нами працюють поляки і вони попросили дати їм відпустку, щоб поїхати з дітьми в гори і відпочити. А ми з дружною приїхали сюди, щоб їх замінити і попрацювати».

Однак, всі плани подружжя в один момент – обірвалися. В перший день війни відразу чекали на приїзд дітей. А далі задумались, як допомагати іншим українцям, що рятуються війни.

«Наші діти весь час були в Україні. Дочці 22 роки і сину 13 квітня виповнилось 18 років. Це наш прийомний син, але ми виховали його, як рідного. Він вчиться у військовому ліцеї. Дочка забрала його, посадила в машину і вони приїхали сюди. Потім нам телефонувати знайомі, друзі з проханням допомогти, переїхати і вивезти дітей та дружин. Таким чином ми зрозуміли, що повинні тут і зараз допомагати людям», – каже співрозмовник.

Спільними зусиллями родина Новицький зібрала матраци, постіль, подушки, одіяла, ковдри і облаштували 25 місць для ночівлі.

«Ми купили все, що було необхідне, щоб облаштувати тут побут для людей. Хтось приїздить на дна ніч, хтось на 2 – 3 дні. Всі хостели та готелі, тут в прикордонній зоні зайняті, немає вільних місць. Ми перекваліфікувались, бізнесу зараз немає. І вирішили так допомагати чим можемо нашим співвітчизникам, нашим людям, хто потребує, – додає Сергій Новицький. – Люди приїжджають до нас дуже зморені і налякані.

У декого навіть стаються панічні атаки. В нас були і азербайджанці, які потрапили під обстріли, іспанці, ізраїльтяни. Більше 200 людей пройшло через наш центр за місяць.

Я сам знаю, що таке їхати з дому. В 1996 році ми з дружиною поїхали в Ізраїль, там прожили три роки і я відчув, що моє серце з Україною. Де б не було добре, а вдома найкраще. І ми повернулись із трьох місячною донькою в Україні. Відтоді я почав займатися бізнесом. В 2008 року, ми пережили кризу, були великі борги, але дякувати Богу вийшли із кризи і бізнес почав розширюватися».

У Польщі чоловіку теж допомагали і підказували як краще вести підприємницьку діяльність. Він переконаний, що тут завжди були ті, хто готовий був допомогти.

«Мені пощастило, що тут у Перемишлі зустрів одну гарну польську родину, які мені допомагали і підказували як вести бізнес. Ми знайшли гарного бухгалтера наше підприємство до війни було успішним, – каже українець. – Коли війна почалась, ми втратили дохід. Проте, нас не лишили у скруті. Мені телефонували водії, які возили нам товар і питали чим вони можуть допомогти. Ми відчули шалену підтримку із усіх сторін. Польща відкрила своє серце для України. Наші власники приміщення, погодилися не брати за оренду кошти, просили лише, щоб ми платили за комунальні послуги.

Ми з дружиною хочемо повернутися додому у рідне місто, але поки хочемо знайти людей, які допомагатимуть тут біженцям з України».

Фото та відео
Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар