Новини

• Лікар-стоматолог Дмитро Капля прийшов на консультацію в лікарню ім. Пирогова зі скаргою на нудоту та печію.
• Девʼять операцій, численні переливання крові та її компонентів, дози наркотичних знеболювань, медикаментозна кома і набуті ускладнення по тому — він помер.
• Його рідні вважають, що ще на першій операції медики зробили «помилку», а кожною наступною намагалися виправити або ж приховати заподіяне.

Це тривало 35 днів, а почалось із ФГДС (фіброгастродуоденоскопії), у народі кажуть «ковтати кишку». На цю процедуру Дмитра направив черговий хірург Пироговки.

— В той день, 27 лютого, йому зробили чотири ФГДС, після першої почалася шлунково-кишкова кровотеча, з нього взагалі почало литись знизу і зверху, — розповідає дружина Дмитра Ірина Капля. — Після третьої мене відправили додому, сказали все під контролем.

Опівночі Ірині зателефонував анестезіолог і сказав, що в Діми не припиняється кровотеча і його готують до операції. А ще піднявся тиск.

— Я запитую, у якому він стані, якщо для цього дзвонять мені, і кажу, що зараз прийду в лікарню, — розповідає жінка. — На що отримую відповідь: «Йти не потрібно, це незначне втручання, за півгодини ваш чоловік вам зателефонує».

Година ночі, друга, третя…, жодної звістки з лікарні. А о пятій ранку Ірина знайшла Дмитра в реанімації після чотиригодинної операції. Проте не знайшла жодного лікаря, щоб запитати про стан чоловіка. З лікарні жінка в той день не пішла, і як сама вона каже, з того дня почався нескінченний жах.

— Тому що, здається, кожні дві-три доби Діму забирали на операційний стіл, за місяць, що він знаходився в лікарні, провели ще вісім екстрених операцій. Під час кожної йому щось вирізали, ставили купу дренажів, серединний лапаротомічний шов (вертикальний по середній лінії живота, — авт.) не зашивали, а лише прикрили стерильною серветкою, — розповідає жінка. — Під час третьої операції його шлунок розділили на дві частини, видалили жовчний, почали санувати підшлункову залозу, тобто видаляти шматки некротизованих тканин. Під час п’ятої операції йому продовжили видаляти фрагменти шлунку аж до повної його екстирпації, тобто видалення. І кожна нова операція — це постійне ревізія черевної порожнини, зупинка кровотечі з брижи кишечника, зупинка кровотечі зі стінки товстого та тонкого кишечника, зупинка дифузної кровотечі…

Рятували Діму чи себе?

— В нас склалося враження, що лікарі все більш титуловані, які приєднувалися до чергової операції, в першу чергу піклувалися про престиж медичного закладу, і вони не стільки рятували Діму, скільки відтерміновували його смерть, щоб замаскувати першопричини невдалих оперативних втручань, — розповідає сестра Ірини Ольга, яка теж повсякчас чергувала в лікарні. — В мене є відео, як ми проводжали Діму на восьму операцію, він розмовляв був в адекватному стані, при умові, що з дренажів, з-поміж дренажі та просто звідусіль витікав геморагічно-гнійний вміст у великій кількості.

— У його черевній порожнині були присутні жовч та численні фрагменти підшлункової залози (показники діастази — ферменту, що виробляється підшлунковою і слинними залозами, який розщеплює крохмаль, подекуди сягали мільйонних значень на тлі нормальних та незначно підвищених показників в крові), — говорить старший брат Дмитра Каплі Олександр, який, до речі, працює судмедекспертом. — Звісно, вплив жовчі та складових панкреатичного соку викликав деструктивно-некротичні процеси у внутрішніх органах.

Рідні кажуть, лікарі їх запевняли, що все це норма, але це точно не було нормою.

— Реаніматологи лікарні казали мені: «Чого ти чекаєш, вези його в Шалімова в Київ», лікуючі лікарі відповідали: «Не потрібно, у нас усе під контролем», — говорить Ірина.

Після восьмої операції Дмитра Каплю не виводячи з наркозу ввели в медикаментозную кому. За словами лікарів, щоб зберегти резерв організму.

— Під час коми в Діми розвинулася гнійно-геморагічна пневмонія, сепсис, перитоніт..., відмовили всі органи, — каже дружина. — Хоча протягом місяця всі аналізи та життєві показники були нормі. Діагноз, який вказано в історії хвороби — виразка дванадцятипалої кишки з кровотечею. Потім після кожної наступної операції нам розповідали про цукровий діабет, згодом про цироз печінки, який не підтвердився. Після другої операції хірург Макаров пояснював нам важкий стан Діми та невдалі операції асоціальним способом життя, яке призвело до портального цирозу печінки, хронічного панкреатиту, неодноразово повторюючи фразу «Там все згнило». Ні панкреатит, ні цироз, не підтвердилися ні клінічно, ні лабораторно, ні морфологічно. Хоча дану інформацію Макаров розповсюджував у медичному середовищі. Тож коли нам говорили про його поганий спосіб життя, я відповідала: «Що ви знаєте про його життя?». Проте вони хоча б говорили. Спочатку. Адже після четвертої операції лікарі говорити перестали, просто уникали нас.

Знаючи всіх лікарів міста...

Дмитру Каплі було 45 років, він працював лікарем-стоматологом, викладав у медичному коледжі. Його дружина — лікар, його брати — лікарі, сестра жінки — лікар та вся його сімʼя і оточення —лікарі.

— Знаєте, якщо ти із сімʼї лікарів, ти знаєш усіх лікарів міста, тож коли Діма потрапив до лікарні телефони не замовкали, усі пропонували допомогу, телефонували в Пироговку намагаючись вияснити, як там справи, а потім дзвонили мені: «Сказали, все буде добре. Стан важкий, але стабільний», — розповідає Ірина Капля. — Та згодом знайомі лікарі почати говорити інше: «Шансів немає, він помирає». Була підозра, що Дімі під час «ковтання кишки» здійснили перфорацію стінки дванадцятипалої кишки, або чи також стінки шлунку, зруйнували велику кровоносну судину.

Жінка пробувала зʼясувати це в хірургів, які оперували Дмитра, та чула лише звичайне: «Не звертайте увагу, усе буде добре, будемо боротися, треба молитися».

— Коли Діму ввели в кому, нам сказали: «День-два і виведем». Під час коми, йому зробили девʼяту операцію. А 3 квітня він помер, — каже дружина. — Діагноз при поступленні в лікарню: виразка дванадцятипалої кишки, ускладнена кровотечею. Помер він від сепсису, поліорганної недостатності, перитоніту, гнійно-геморагічної пневмонії, ДВС синдрому (генералізоване порушення згортання крові, - авт.), та гострої ниркової недостатності. Незважаючи на те, що родина, а також реаніматологи Пироговки неодноразово просили хірургів лікарні перевезти мого чоловіка до Києва, в інститут Шалімова, або залучити інших фахівців — мені відмовляли, запевняючи в тому, що ситуація контролюється. І незважаючи на все, прогнози лікуючих лікарів протягом усього місяця були позитивні.

І якщо подивитися історію хвороби Дмитра Каплі, то дійсно робилося все можливе аби його врятувати. Але, рідних просто вбиває той факт, що кожного дня лікарі запевняли: «Все буде добре, усе під контролем, за два-три дні будете годувати Діму через рот, буде він сидіти і ходити, а ще треба молитися…».

Та все не було добре, адже з кожною наступною операцією записи лікарів змінювались на такі: стан пацієнта важкий, стан пацієнта вкрай важкий, пацієнт у медикаментозній комі…

Справу відкрили, закрили і знову відкрили

У день смерті чоловіка, 3 квітня, Ірина Капля звернулася в поліцію із заявою про лікарську помилку, укриття її факту, не реагування вчасно для її виправлення, халатності, що призвели до смерті. Призначили судово-медичну експертизу. Вона відбулася 4 травня, висновки були 5 травня.

— До офіційного заключення судмедекспертизи нам говорили що в Діми, окрім жовчного, вирізали шлунок, наклали купу анастомозів (зʼєднані, зшиті між собою судини, мʼязи, відділи кишечника, - авт.), коли експерти відкрили його і подивилися, сказали: «Жити із цим було неможливо», — розповідає дружина Дмитра Каплі. — Його не могли навіть зшити, настільки там усе було жахливо. Але чим ближче наставав день судово-медічної еспертизи, тим менше людей були готові щось пояснити, а потім взагалі нас стали уникати. Згодом у висновку експерти написали, що окрім виразкової хвороби, яка має причинний звʼязок зі смертю Дмитра, на це вплинула також ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба…, але в нього цих хвороб ніколи не було.

Коли 12 травня Ірина Капля хотіла зустрітися зі слідчим, щоб отримати результати судово-медичної експертизи, дізналася — справу її чоловіка вже закрили. І зробили це 29 квітня, за тиждень до проведення експертизи.

— Запитала в прокурора, чому так сталося, отримала відповідь: «Мені просто сказали занести справу головному», — розповідає жінка й додає, що одразу написала заяву на ім’я обласного прокурора про повторне відкриття справи.

Про що йшлося у заяві

У заяві дружини померлого йшлося, зокрема, про те, щоб: 

• Притягнути лікарів обласної лікарні ім. Пирогова до дисциплінарної відповідальності.
• Витребувати висновки лікарських комісій.
• Призначити експертизу, щоби перевірити наявність порушень у діях лікарів: ендоскопіста Марії Ткачук, хірурга Віктора Макарова, професора Володимира Шапринського, завідуючого відділення хірургії Володимира Білошицького.
• Провести повторну судово медичну експертизи, але вже не у Вінниці.

Тому що Ірина не довіряє експертам вінницької медичної установи через те, що під час експертизи там були присутні лікарі, які приймали безпосередню участь у лікування Дмитра Каплі.

На минулому тижні, кримінальне провадження відкрили знову, а в понеділок, 26 травня, дружину Дмитра Каплі визнали потерпілою по справі. Журналіст зателефонував до головного лікаря Пироговки, Василя Паненка, щоб він сказав хоча б кілька слів про дії медиків його лікарні.

— Я не буду коментувати цю справу, там зі всім працювали медичні директори, але можу сказати, що, наскільки було можливо, вони все робили. На жаль, там була маса проблемних питань. І вже ніхто не говорить про хвороби, які потрібно було вчасно лікувати.

Рідні написали заяву в МОЗ, до департаменту охорони здоровʼя, у головне управління поліції і окружному прокурору. Незабаром відбудеться засідання клініко-експертної комісії. Паралельно справою займається поліція.