Новини

Після аномально холодної зими садівники Вінниччини фіксують значні пошкодження плодових дерев. Найбільше постраждали кісточкові культури — зокрема персики, абрикоси, черешні та вишні.

Про це в ефірі Українського радіо Вінниця повідомив директор корпорації "Вінницясадвинпром" Сергій Бойчук.

За словами фахівця, через сильні морози взимку значна частина садів зазнала пошкоджень. Найгірша ситуація — з кісточковими культурами.

"Найбільше постраждали персики — пошкоджено до 80% плодових бруньок. Значні втрати також у абрикосів, черешень і вишень. Яблуневі та грушеві сади постраждали менше", — сказав Бойчук.

Причиною стали морози до -25…-26 градусів, які виявилися критичними для багатьох насаджень.

Абрикосові сади в снігу. Суспільне Вінниця

Попри завершення зими, ризики для врожаю залишаються. Через можливе раннє потепління та традиційні травневі заморозки існує загроза пошкодження цвіту.

Фахівець зазначив:

• більшість квітів витримує до -3…-4°C;
• персиковий цвіт може витримувати до -7°C;
• однак різкі перепади температур можуть знищити майбутній урожай.

Наразі в області тривають сезонні роботи: обрізка дерев, формування крон, підготовка до нового сезону.

За словами Бойчука, через нестачу працівників аграрії дедалі частіше використовують механізовану обрізку садів. Це дозволяє зменшити витрати, але потребує значних інвестицій у техніку.

"Безумовно, це виходить дешевше. Вартість обрізчика для контурної обрізки саду на сьогодні вимагає понад 25 тисяч євро. Економічне обґрунтування такої техніки існує для господарств, які мають в розпорядженні 100 гектарів саду", — сказав фахівець.

Чи допомагає держава

З лютого цього року в Україні відновили прийом заявок на державну підтримку аграріїв. Йдеться про гранти для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства. На ці програми передбачено понад 400 млн грн.

Подати заявку можна через застосунок "Дія". Кошти, зокрема, можна використати на закладку нових садів та придбання посадкового матеріалу.

"Програма має низку технічних і процедурних нюансів. Наразі до неї вносять зміни, адже окремі положення ще потребують узгодження. Це частково стримує активніше залучення грантових коштів", — сказав Бойчук.

За йогос ловами, попри наявність державної підтримки, кількість охочих розвивати садівництво залишається обмеженою. Експерт пояснює це високими ризиками галузі, значними стартовими інвестиціями та дефіцитом робочої сили.

"Наразі більшість підприємств розвивають сади за власні кошти. Водночас ті господарства, які користуються грантовими програмами, можуть компенсувати витрати на закупівлю саджанців за рахунок державної допомоги", — додав експерт.

Ціни та експорт

Ціни на фрукти залежать від обсягів урожаю та ситуації на ринку. Якщо продукції менше — ціни зростають.

Вінниччина переважно:

• експортує яблука, зокрема до країн Азії;
• майже не імпортує власну плодову продукцію (крім екзотичних фруктів).

За словами президента Української плодоовочевої асоціації Тараса Баштаника, в Україні спостерігається зростання цін на яблука. Водночас Сергій Бойчук повідомив, що вартість продукції садівництва насамперед залежить від балансу попиту і пропозиції на ринку.

"Ключовим фактором формування ціни є конкурентоспроможність. Якщо врожай високий і пропозиція перевищує попит — ціни знижуються. У разі дефіциту продукції, навпаки, вартість зростає", — сказав Бойчук.

За його словами, українські виробники орієнтуються не лише на внутрішній ринок, а й на ціни в Європі та світі, зокрема в Польщі та інших країнах. Водночас значну роль відіграють і торговельні мережі, які формують кінцеву ціну для споживача.

Щодо зовнішньої торгівлі, то Вінниччина переважно експортує власну продукцію садівництва. Імпорт обмежується здебільшого екзотичними фруктами, такими як банани, мандарини та апельсини. Натомість яблука місцевого виробництва постачаються за кордон.

Основними ринками збуту для вінницьких яблук залишаються країни Азії. Водночас продукція частково представлена і на європейському ринку — зокрема, її закуповують у Швеції та інших північних країнах Європи

Що очікують аграрії

Підприємства садівничої галузі планують і надалі закладати нові інтенсивні сади у 2026 році. За словами Бойчука, постійне оновлення насаджень є необхідною умовою розвитку галузі, адже зупинка цього процесу призводить до втрати перспективи для господарств.

"Наразі аграрії все більше орієнтуються на кісточкові культури, зокрема вишню, черешню та сливу. Ці фрукти користуються стабільним попитом на ринку. Минулого року вартість вишні була високою", — сказав експерт.

Експерт прогнозує, що вишня залишатиметься однією з ключових культур щонайменше протягом наступних десяти років. Це пояснюється високим попитом як на внутрішньому ринку, так і в переробній галузі, а також стабільним попитом у світі.