Довідник твого міста
це безкоштовно і ефективно!
Укр
26 березня 2019
5,0 °C
пасмурно

Статті

ЙОДОДЕФІЦИТ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
10 серпня 2015, 00:00
ЙОДОДЕФІЦИТ ТА ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
     До найбільш поширених на земній кулі захворювань неінфекційної природи відносять йододефіцитні захворювання (ЙДЗ).
     В організмі людини йод присутній у невеликій кількості (15-20 мкг), а його кількість для нормального розвитку становить 100-150 мкг на добу (1мкг - це 1 мільйона частина грама). За все життя людина споживає близько 5 гр. йоду - що є еквівалентом вмісту однієї чайної ложки. Біологічне значення йоду полягає в тому, що він є складовою частиною гормонів щитоподібної залози. У розвитку головного мозку гормони ЩЗ мають особливо важливе значення, насамперед у внутрішньоутробному періоді та в перші роки життя. Під їх впливом відбувається розвиток мозкових структур, становлення і підтримування протягом всього життя інтелекту. При нестачі гормонів сповільнюється розвиток нервової системи і кісток.
      Основну кількість йоду ми вживаємо із їжею. Найвища концентрація йоду відзначається в продуктах моря, особливо багаті на йод морські водорості, морська капуста. Досить незначний вміст йоду у фруктах та овочах. Щоденна потреба в йоді залежить від віку і фізіологічного стану і становить: для дітей дошкільного віку -90 мкг на добу; для дітей шкільного віку від 6 до 12 років - 120 мкг на добу; для дорослих - 150 мкг на добу; для вагітних у період годування груддю - 200 мкг на добу; для людей похилого віку - 100 мкг на добу.
Характерним проявом йодної недостатності є зоб. Розрізняють дифузні, вузлові та змішані форми зобу. Найчастіше еутиреоідний зоб (тобто зоб без порушень функції ЩЗ)  трапляється у підлітків під час періоду статевого дозрівання. В цьому віці навантаження на ЩЗ зростає у зв'язку із збільшеною кількістю у цей період гормонів. Прояви йодного дефіциту в дітей не обмежуються лише розвитком зоба. Залежно від вираження йодної недостатності спостерігаються різного ступеня інтелектуальні розлади і порушення фізичного розвитку.
        Вузол (вузли) ЩЗ - це завжди переживання хворого, відповідальність лікаря за точний діагноз і оптимальний вибір методу лікування. Наявність будь-якого вузлового утворення в ЩЗ слід розцінювати з точки зору онкологічної настороженості.
         Кінцевою метою обстеження хворого з вузловим зобом є вирішення питання: чи потребує пацієнт операції на ЩЗ чи можна рекомендувати йому медикаментозне лікування і динамічне спостереження. Тому на етапі клінічного обстеження хворого необхідно підтвердити або виключити наявність злоякісної чи доброякісної пухлини ЩЗ, визначити розміри вузла та його локалізацію.
        При вузлових утвореннях у ЩЗ, які не перевищують в розмірах 1 см або не пальпуються пацієнтам слід рекомендувати обстеження (1-2 рази на рік), ультразвукове обстеження і подальше динамічне спостереження. При наявності вузла у ЩЗ діаметром понад 1см необхідна пункційна біопсія під контролем УЗД.
     Здійснення профілактики йододефіцитних захворювань набагато ефективніше, ніж лікування наслідків йодного дефіциту, тим більше, що деякі з них (розумова відсталість, кретинізм) практично незворотні.
          Індивідуальна йодна профілактика полягає у споживанні продуктів із підвищеним вмістом йоду (морська риба, продукти моря), а також лікарських препаратів, що забезпечують надходження фізіологічної кількості йоду.
Групова йодна профілактика передбачає призначення препаратів йоду під контролем спеціалістів у групах найбільшого ризику йододефіцитних захворювань (діти, підлітки, вагітні і годувальниці, особи дітородного віку), особливо в організованих колективах (дитячі садки, школи, інтернати).
Здійснюється шляхом регулярного тривалого вживання медикаментозних препаратів, що містять фіксовану фізіологічну дозу йоду: для дітей віком до 12 років -50-100 мкг на день; для підлітків і дорослих -100-200 мкг на день; при вагітності та під час годування груддю – 200 мкг на день. З цією метою рекомендується призначення препарату «Йодомарин», одна таблетка в якій (100 або 200 мкг) містить добову фізіологічну дозу йодиду калію.
           Масова йодна профілактика вважається найефективнішим і найекономнішим методом і досягається шляхом додавання солі йоду до найпоширеніших продуктів харчування (кухонної солі, хліба, води).
         Україна є регіоном земної кулі, для якого характерний дефіцит йоду в біосфері. Недостача йоду відмічається майже на всій території держави. Розумова відсталість та прогресивне зниження у поколіннях рівня інтелектуального розвитку є важкими і визначальними наслідками йодного дефіциту. Загальна йодизація солі головна стратегія подолання ЙДЗ. Це економічно вигідна, безпечна, ефективна та раціональна стратегія, рекомендована Міжнародною радою з питань контролю йододефіцитних захворювань та ВООЗ.
Коментарі: 0
Додати коментар

Додати коментар